Реєстраційний номер
0826U005563, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-12-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Вплив гуманітарних катастроф на лабораторні показники цервікального скринінгу в Україні
Здобувач
Боцюн Павліна Миколаївна,
Керівник Сулаєва Оксана Миколаївна
Керівник Натрус Лариса Валентинівна
Опонент Калугіна Людмила Вадимівна
Опонент Ковальов Олексій Олексійович
Рецензент Грузєва Тетяна Степанівна
Рецензент Диндар Олена Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання лабораторної медицини - обґрунтуванню підходів до збереження й відновлення цервікального скринінгу в умовах гуманітарних криз. Для цього проаналізовано понад мільйон лабораторних досліджень за 2021–2025 роки та окремі дані 2019–2020 років для оцінки впливу пандемії COVID-19. Отримані результати обґрунтовують потребу в резервних логістичних маршрутах, безперервному контролі якості та розвитку ВПЛ-тестування для підтримання раннього виявлення передракових уражень і профілактики раку шийки матки під час криз. Запропоновані підходи можуть бути адаптовані до умов інших систем охорони здоров’я.
Рак шийки матки (РШМ) належить до онкологічних захворювань, значну частину випадків якого можна попередити завдяки вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ), своєчасному скринінгу та лікуванню передракових уражень. Водночас він залишається вагомою причиною захворюваності й смертності жінок у світі. Саме тому стратегія ВООЗ щодо елімінації раку шийки матки як проблеми громадського здоров’я визначає регулярне обстеження жінок одним із необхідних напрямів поряд із вакцинацією та своєчасним лікуванням [3; 18; 28].
Для України це завдання має особливу актуальність. Ще до повномасштабної війни країна належала до держав регіону з високим тягарем раку шийки матки, а скринінг переважно здійснювався за зверненням жінок, без достатньо налагодженої системи запрошення та простеження подальшого обстеження [120; 164; 165]. За таких умов будь-яке порушення доступу до профілактичних послуг створює ризик пропущених обстежень і несвоєчасного виявлення передракових змін. Для оцінювання цього ризику недостатньо знати лише річну кількість виконаних тестів: потрібно розуміти, коли і наскільки скоротився потік обстежень, як він відновлювався та скільки патологічних змін було виявлено.
Пандемія COVID-19 стала першим масштабним випробуванням безперервності цервікального скринінгу. Міжнародні дослідження зафіксували скорочення цитопатологічної практики під час карантинних обмежень, а роботи, присвячені подальшому відновленню скринінгу, показали значення тривалості перерви та способу надолуження пропущених обстежень [33; 35–37; 147; 148]. Однак повернення кількості тестів до звичного рівня саме по собі не означає, що накопичений за час перерви дефіцит усунуто. Крім того, під час різкого скорочення потоку може змінюватися склад жінок, які звернулися по допомогу. Тому динаміку частки аномальних цитологічних результатів необхідно зіставляти з абсолютною кількістю виявлених випадків. Це визначило потребу окремо дослідити обсяги ПАП-тестування та структуру цитологічних знахідок до і під час пандемії.
Повномасштабне вторгнення створило інший, тривалий за характером виклик. Руйнування інфраструктури, переміщення населення і медичних працівників, перебої транспортування матеріалу, постачання та електроживлення ускладнили надання профілактичної допомоги [67; 69; 86; 128; 160]. Дослідження впливу збройних конфліктів на цервікальний скринінг і попередні публікації з України засвідчили вразливість цієї послуги під час війни [25; 86; 141]. Проте для планування її відновлення важливо простежити не лише початкове падіння обсягів, а й подальшу багаторічну динаміку. Порівняння наслідків пандемії та війни дає змогу оцінити, які порушення є спільними для різних гуманітарних криз, а які пов’язані з їхньою тривалістю та конкретними умовами роботи лабораторій.
Збереження кількості виконаних досліджень має сенс лише тоді, коли зберігається достовірність їхніх результатів. Різкі коливання навантаження, зміни маршруту транспортування зразків і складу обстежених можуть впливати на якість цитологічного матеріалу та показники роботи лабораторії. Система Bethesda забезпечує єдину мову опису цитологічних змін, а професійні рекомендації пропонують показники для внутрішнього контролю якості та аудиту цервікальної цитології [102; 112; 114–116]. Отже, другим необхідним кроком є перевірка того, як лабораторні індикатори поводилися під час пандемії та війни і чи зберігалися вони в межах прийнятних значень. Такий аналіз дає підстави оцінювати доступність скринінгу і якість лабораторного дослідження як взаємопов’язані, але різні складові його роботи.
Одночасно змінюється технологічна основа цервікального скринінгу.
Валідоване тестування на ВПЛ високого онкогенного ризику рекомендоване ВООЗ як метод первинного скринінгу; його роль у профілактиці інвазивного раку підтверджена результатами рандомізованих досліджень [4; 15; 88; 129]. В Україні нормативні засади оновлення скринінгу визначено наказами МОЗ України № 1057 та № 1368 від 2024 року [5; 6]. Водночас упровадження методу залежить і від лабораторних можливостей, зокрема доступності валідованих тест-систем та організації виконання досліджень [17; 43; 126; 130].
Дата реєстрації
2026-11-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-03 / 2026-11-03
