Дисертація доктора філософії. Сарапій Мар'яна Миколаївна. Медіатизація історичної пам’яті в умовах російсько-української війни

Реєстраційний номер

0826U005582, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

13-11-2026

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Медіатизація історичної пам’яті в умовах російсько-української війни

Здобувач

Сарапій Мар'яна Миколаївна,

Керівник Тяпкіна Наталія Іванівна
Опонент Пирогова Кристина Михайлівна
Опонент Зикун Наталія Іванівна
Рецензент Ковпак Вікторія Анатоліївна
Рецензент Чернявська-Ломакіна Людмила Віталіївна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Запорізький національний університет

Опис

У дисертації з’ясовано, що в контексті соціальнокомунікаційного підходу колективна історична пам’ять є складним багаторівневим соціокультурним феноменом конструювання, збереження та передавання минулого, базовим компонентом якого є медіатизована історична пам’ять. У роботі окреслено діяльність агентів пам’яті різних рівнів – державних інституцій, медіа, громадських організацій, соціальних мереж, медіаактивістів тощо. В умовах російсько-української війни до агентів пам’яті можна також віднести родичів і друзів загиблих, які мають значний соціальний капітал і створюють дописи в соціальних мережах, організовують людей на акції вшанування чи є ініціаторами комеморативних практик. Визначено, що ефективність формуванні колективної історичної пам’яті залежить від взаємодії та присутності агентів у соціальнокомунікаційному просторі. Зазначено, що в умовах цифрового повороту сучасні цифрові платформи, соціальні мережі, штучний інтелект та алгоритмічна експансія створили нові механізми формування колективної історичної пам’яті, де соціальні медіа, їхні алгоритми та штучний інтелект виступають самостійними «агентами пам’яті». У результаті дослідження встановлено, що російсько-українська війна стала потужним каталізатором докорінних змін у політиці пам’яті України, перетворивши пам’ять на стратегічний ресурс національної безпеки та інструмент формування державної стійкості. Проведене опитування показало, що практики комеморації через соціальні мережі та цифрові платформи перетворюють пасивне вшанування на активну форму цивільного спротиву та громадянський обов’язок. Актуальність теми дослідження. В умовах екзистенційної загрози українській державності історична пам’ять набуває стратегічного значення як механізм утвердження історичної тяглості українського народу, збереження культурної спадкоємності та зміцнення національної ідентичності. Одночасно історична пам’ять виконує важливу соціальнокомунікаційну функцію, спрямовану на подолання імперських наративів, історичних фальсифікацій і спотворених інтерпретацій минулого України як у внутрішньоукраїнському, так і в міжнародному інформаційному просторі. Зазначені процеси першочергово пов’язуються з оприлюдненням історичних фактів на різних рівнях та формуванням історичної та колективної пам’яті. Медіа у найширшому розумінні цього поняття виконують функцію не лише ретрансляторів інформації, а й активних суб’єктів виробництва суспільних смислів, які визначають характер колективного сприйняття історичних подій, у тому числі сучасної російськоукраїнської війни. Актуальність дослідження посилюється стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, переосмисленням культури вшанування в Україні, що впливає на формування нових форм комеморації та осмислення сучасних підходів до формування колективної історичної пам’яті. Об’єкт дослідження – феномен медіатизації історичної пам’яті на прикладі офіційних сайтів інституцій пам’яті (Український інститут національної пам’яті; Національний музей Голодомору-геноциду; Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»), редакцій «Українська правда», «Babel», «Еспресо», «НВ», «24 канал», «Лівий берег» та інших, регіональних медіаресурсів (сайт Запорізького регіонального каналу «МТМ»), а також цифрових платформ і соціальних мереж (Платформа пам’яті «Меморіал» та її сторінки у Facebook, Instagram, TikTok, а також персональні сторінки медіаактивістів у соціальних мережах). Предмет дослідження – прояви, напрями, комунікаційні формати медіатизованої історичної пам’яті як соціокультурного чинника формування колективної історичної пам’яті в умовах російсько-української війни станом на 2026 рік. Метою дослідження є виявити тенденції, форми, канали та соціальнокомунікаційні механізми медіатизації історичної пам’яті в умовах російсько-української війни, а також обґрунтувати роль цифрових медіа і меморіальних платформ у розвитку культури пам’яті в Україні. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній запропоновано трикомпонентну модель медіатизації історичної пам’яті (взаємодія когнітивного, комунікаційного і соціокультурного вимірів із вертикальним та горизонтальним напрямом поширення історичної інформації), що пояснює взаємозв’язок історичних інформаційних потоків генерованих державними інституціями, громадськими організаціями, журналістськими практиками, цифровими платформами, локальними та регіональними агентами пам’яті, приватними ініціативами тощо, і процесів формування колективної пам’яті; систематизовано комунікаційні засоби вшанування, інструменти, підходи, що забезпечують медіатизацію історичної пам’яті у вітчизняному соціальнокомунікаційному просторі.

Дата реєстрації

2026-11-05

Додано/оновлено в НРАТ

2026-11-05 / 2026-11-05