Реєстраційний номер
0826U005591, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Вокальний дует як форма музично-сценічної комунікації у європейській оперній творчості ХІХ століття
Здобувач
Ван Ченцзін ..,
Керівник Шип Сергій Васильович
Опонент Каплун Тетяна Михайлівна
Опонент Артем’єва Віра Борисівна
Рецензент Носуля Анатолій Валентинович
Рецензент Остроухова Наталія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
Дисертація присвячена дослідженню вокального дуету як форми музично-сценічної комунікації в оперній творчості європейських композиторів ХІХ століття. Вокальний дует як структурно-семантична складова оперного твору постає як специфічна формуа художнього осмислення міжособистісних відносин, у якій через взаємодію слова, музики та сценічної дії відтворюється складний світ людських відносин. В даному аспекті вокальний дует набуває особливого значення стосовно європейської оперної творчості ХІХ століття, яка характеризується поглибленням психологічної характеристики персонажів, індивідуалізацією музичної драматургії та інтенсивним розвитком національних оперних шкіл, що зумовило композиційне розмаїття вокально-ансамблевих оперних форм. Недостатня розробленість в сучасному музикознавстві питань художньо-комунікативних функцій вокального дуету в контексті жанрово-стильових, композиційно-драматургічних та виконавсько-інтерпретаційних засад оперного мистецтва зумовлює потребу комплексного осмислення вокального дуету як складової цілісної драматургічної концепції опери, його ролі в розкритті характерів персонажів, розвитку їхніх відносин і перебігу музично-сценічної дії.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні концепції вокального дуету як форми музично-сценічної комунікації в європейській оперній творчості ХІХ століття в комплексній єдності семантики міжперсонажної взаємодії та композиційно-драматургічних принципів її музичного втілення, а також у визначенні інтерпретаційних засад її вокально-виконавського розкриття.
Основні завдання роботи передбачають: систематизацію теоретичних підходів до вивчення дуету як оперної вокально-ансамблевої форми в музикознавчому дискурсі та визначення їх методичний потенціал; простежити історичну генезу вокального дуету як структурно-семантичної складової європейського оперного мистецтва; розкрити семантику міжперсонажної взаємодії в оперному дуеті як формі музично-сценічної комунікації; обґрунтувати семантико-комунікативну типологію міжперсонажної взаємодії в оперному дуеті ХІХ століття; виявити композиційно-драматургічні принципи та особливості стильової індивідуалізації вокального дуету в європейській оперній творчості ХІХ століття; визначити на основі виконавського аналізу семантичні засади вокально-ансамблевої взаємодії та принципи їх художнього втілення в інтерпретації оперного дуету.
Об’єкт дослідження – європейське оперне мистецтво ХІХ століття, предмет – вокальний дует як форма музично-сценічної комунікації в оперній творчості ХІХ століття в єдності його семантико-комунікативних, композиційно-драматургічних та вокально-виконавських складових.
Методологічна основа дослідження спирається на інтердисциплінарні засади сучасного мистецтвознавства, що зумовило комплексне використання загальнонаукових та спеціальних методів – системного, структурно-функціонального, компаративного, типологічного, історико-стильового, семіологічного; методичних позицій герменевтики та лінгвістики (теорії мовної комунікації), музикознавчого методу жанрово-стильового аналізу та виконавського аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці цілісного підходу до вокального дуету як форми музично-сценічної комунікації, що поєднує дослідження смислових відносин персонажів, музично-композиційних способів їхнього втілення та виконавських принципів ансамблевої взаємодії.
Уперше у роботі: обґрунтовано концепцію вокального дуету в європейській оперній творчості ХІХ століття як форми музично-сценічної комунікації, у якій співвідношення двох персоніфікованих вокальних партій виступає способом розкриття й розвитку міжперсонажних відносин; доведено, що вокальний дует як структурно-семантична складова оперного твору є складною художньо-композиційною системою, у якій музика, слово і візуально-сценічні елементи утворюють багатовимірний смисловий художньо-комунікативний простір; розроблено семантико-комунікативну типологію вокального дуету в опері ХІХ століття, що охоплює різні моделі комунікативної взаємодії оперних персонажів (конвергентну, конфліктну, асиметричну, амбівалентну, трансформаційну) та визначено їх специфічні ознаки і принципи взаємодії; виявлено взаємозв’язок семантико-комунікативних моделей міжперсонажної взаємодії із композиційними принципами та стильовою індивідуалізацією вокального дуету в оперній творчості італійських, французьких і німецьких композиторів ХІХ століття; запропоновано дефініції понять музично-сценічної комунікації та семантики ансамблевої взаємодії відповідно до специфіки оперного дуету як форми художнього втілення міжперсонажних відносин в єдності їх музично-драматургічної організації та виконавського утілення;
Дата реєстрації
2026-11-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-06 / 2026-11-06
