Реєстраційний номер
0826U005595, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-11-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Методика розслідування пропаганди війни.
Здобувач
Борухов Данило Олександрович,
Керівник Шевчук Віктор Михайлович
Опонент Чорноус Юлія Миколаївна
Опонент Спіцина Ганна Олександрівна
Рецензент Курман Олександр Васильович
Рецензент Колеснікова Інна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено розробленню криміналістичної характеристики, формуванню методики розслідування пропаганди війни та наданню науково-практичних рекомендацій для органів досудового розслідування. Аналіз наукових праць підтвердив, що методика розслідування пропаганди війни на сьогодні фактично не розроблена, а відповідна проблематика розглядалась переважно в межах кримінального права та кримінології, а також окремих питань проведення судових експертиз.
Запропоновано криміналістичне розуміння пропаганди війни та механізму вчинення цього виду кримінального правопорушення, визначено та досліджено поняття й зміст основних елементів розглядуваної криміналістичної характеристики, особливості кола обставин, що підлягають встановленню, типових слідчих ситуацій та побудови програм дій слідчого, організації взаємодії слідчого з іншими органами та підрозділами, що залучаються до сфери досудового розслідування, а також сформовано рекомендації щодо тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування.
На підставі результатів проведеного узагальнення судово-слідчої практики та опитування практичних працівників розроблено та обґрунтовано криміналістичну характеристику пропаганди війни, визначено її структурні елементи та здійснено їх комплексний аналіз. Обґрунтовано, що структура методики розслідування пропаганди війни складається з криміналістичної характеристики кримінального правопорушення, обставин, що підлягають з’ясуванню, особливостей виявлення ознак пропаганди війни та початку досудового розслідування, типових слідчих ситуацій і програм дій слідчого щодо їх вирішення, організації та планування досудового розслідування, взаємодії слідчого з іншими суб’єктами кримінального провадження, організації і тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій та використання спеціальних знань, а також засобів криміналістичної профілактики.
Проаналізовано поняття та складові елементи криміналістичної характеристики пропаганди війни, яка включає: 1) типові сліди («слідову картину»); 2) способи вчинення пропаганди війни; 3) обстановку вчинення пропаганди війни (місце, час, умови); 4) особу правопорушника (злочинця). Встановлено, що усі елементи перебувають у тісному кореляційному взаємозв’язку, що дає можливість на основі відомостей про одні прогнозувати інформацію та зміст про інші та формувати обґрунтовані слідчі версії.
Встановлено, що типові сліди (слідова картина) пропаганди війни передбачають поєднання матеріальних, електронних (цифрових) та ідеальних слідів, що дозволяє сформувати трирівневу систему типових слідів. Обґрунтовано, що переважне місце у слідовій картині пропаганди війни посідають електронні (цифрові) сліди, що дає змогу виокремити їх у самостійну категорію слідів, які містяться на носіях інформації, в акаунтах соціальних мереж, месенджерах, на серверах та у хмарних сховищах. Визначено типові ідеальні сліди, які переважно містяться в показаннях свідків, які отримали матеріали через соціальні мережі або месенджери; показаннях осіб, що випадково стали свідками виготовлення або розповсюдження матеріалів; показаннях очевидців публічних виступів. Встановлено, що типові сліди пропаганди війни класифікуються за двома критеріями: за стадією злочинної діяльності – сліди підготовки, безпосереднього вчинення та приховування; за способом вчинення – сліди публічних закликів, виготовлення матеріалів та їх розповсюдження.
Доведено, що спосіб вчинення пропаганди війни слід розглядати як комплекс дій, що охоплює підготовку, безпосереднє вчинення та приховування, який прямо пов’язаний з особою правопорушника (злочинця) й обстановкою та знаходить своє пряме відображення у типових слідах (слідовій картині). Встановлено три самостійні форми вчинення: публічні заклики до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту; виготовлення матеріалів із відповідними закликами; їх розповсюдження. Встановлено прямий зв’язок між обраним способом вчинення та знаряддями і засобами, які класифіковано на три групи залежно від стадії реалізації протиправного наміру.
Обґрунтовано, що обстановка вчинення пропаганди війни охоплює систему взаємопов’язаних елементів, що визначають обставини вчинення кримінального правопорушення, та перебуває у взаємозв’язку з іншими елементами криміналістичної характеристики. Визначено три типові місця вчинення: місця здійснення публічних закликів; місця виготовлення матеріалів (переважно житлові та офісні приміщення); місця розповсюдження (соціальні мережі, месенджери, телебачення та радіо).
Запропоновано залежно від характеру участі у вчиненні кримінального правопорушення виокремлювати типові ролі особи правопорушника: 1) закликач; 2) виготовлювач; 3) розповсюджувач. Здійснено розмежування відповідних осіб правопорушника (злочинців) залежно від виконуваних функцій та комплексу способів дій, що вчиняються ними. Встановлено, що мотивація правопорушників поєднує ідеологічні переконання з матеріальною зацікавленістю або виконанням вказівок іноземних структур.
Дата реєстрації
2026-11-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-11-06 / 2026-11-06
