Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2020U000035, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Назва роботи Побудова системи управління інтелектуальною власністю в науковій установі. Досвід ДНУ “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” ДУС Автор Дмитришин Володимир СтепановичDmytryshyn V.S. Дата публікації 25-09-2019 Постачальник інформації Наука, технології, інновації №3(11)() 2019 Першоджерело http://nti.ukrintei.ua/wp-content/uploads/2020/09/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD_3-19.pdf Видання ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» Опис е. У статті досліджено роль і місце побудови ефективної системи управління інтелектуальною власністю в наукових установах для отримання та впровадження результатів наукової діяльності шляхом створення об’єктів інтелектуальної власності. Метою статті є методична допомога авторам і науковцям, які працюють у державних наукових установах, а також менеджменту цих установ у побудові системи управління інтелектуальною власністю в таких установах. Здійснивши аналіз нормативно-правової бази, автор дійшов висновку, що законодавство передбачає (тобто дозволяє) та стимулює (тобто створює умови) для державних наукових установ надавати послуги та комерціалізувати результати наукової діяльності таких установ. З огляду на це, автор вважає, що завдання комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності має вирішуватись у двох взаємопов’язаних напрямах — створення в науковій установі сучасних засобів і процедур управляння об’єктами та процесами ІВ (внутрішня політика у сфері ІВ) та активна зовнішня діяльність, що спрямована на задоволення потреб суб’єктів ринку наукових послуг (зовнішня політика у сфері ІВ). Реалізація завдань внутрішньої політики передбачає створення максимально сприятливих умов для стимулювання та заохочення наукових і практичних співробітників до створення нових технологій, нормативне забезпечення процесів управління ОІВ шляхом розроблення, прийняття та впровадження відповідних регламентів, наказів, керівних документів; налагодження механізму постійної співпраці наукових і технічних підрозділів; надання ОІВ передбаченої законодавством правової форми; розроблення та впровадження ефективної облікової політики щодо ОІВ. Реалізація напрямів зовнішньої політики у сфері ІВ передбачає провадження активної, наступальної, креативної маркетингової політики, спрямованої на пошук потенційних споживачів створених установою ОІВ, пошук потенційних замовників, під потреби яких може бути створено ОІВ; правове забезпечення процесів набуття, розпоряджання, ліцензування, захисту, охорони ІВ; проведення маркетингових досліджень, щодо потреб у рішеннях і можливості реалізації готових рішень, втілених в ОІВ; постійний моніторинг ринку з метою встановлення фактів порушення прав на ОІВ, що належать установі та своєчасне правове реагування на такі факти. Наприкінці статті автор надає практичні рекомендації щодо побудови системи управління ІВ в наукових установах. Додано в НРАТ 2022-06-28 Закрити