Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2022U000094, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Назва роботи Оціночно-аналітична діяльність в управлінні якістю вищої освіти Автор МИРОНОВА Руслана МиколаївнаMYRONOVA Ruslana Дата публікації 01-01-1970 Постачальник інформації Вісник Дніпровської академії неперервної освіти, Серія: «Публічне управління та адміністрування» №1(2) 2022 Першоджерело https://visnuk.dano.dp.ua/index.php/pma/article/view/38/46 Видання Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» Опис Процес управління якістю освіти в поєднанні з оціночно-аналітичною діяльністю розглядається як діяльність з реалізації цілей і координації дій всіх складових освітньої системи, його субʼєктів і досягнення планованих результатів на основі прийняття управлінських рішень, обґрунтованість і прогностичність яких підвищує оціночно-аналітична діяльність. Обʼєктивним оцінкам якості результатів навчання, що ґрунтуються на теорії педагогічних вимірювань, належить пріоритетна роль у забезпеченні інформаційної бази оціночно-аналітичної діяльності в управлінні якістю освіти. Дані вимірювання мають бути покладені в основу розпізнавання, аналізу, функціонування, розвитку, прогнозування та вдосконалення систем управління якістю освіти. В управлінні якістю освіти необхідно сформувати системний підхід, орієнтований на пріоритетні завдання, і призначений для різних рівнів, починаючи від макрорівня до управління якістю в окремій освітній організації. Обґрунтоване використання інформації в управлінні якістю освіти потребує побудови певної ієрархії та взаємозвʼязку інформаційних потоків. Такий системний підхід повинен мати комплексний характер, поєднуючи динамічний, порівняльний, диференціюючий і прогностичний аналіз даних оціночно-аналітичної діяльності. При проведенні оціночно-аналітичної діяльності на основі результатів вимірювання в управлінні якістю освіти необхідно враховувати сукупність наукових вимог до характеристик інформаційної бази, враховувати контекстні фактори в аналізі та інтерпретації даних виміру. До вимог, насамперед, відноситься застосування моделей та дизайну вимірювань, висока надійність та валідність результатів оціночно-аналітичної діяльності, широке використання динамічного підходу до оцінювання якості навчання та забезпечення сумісності результатів оціночно-аналітичної діяльності, застосування повної системи збалансованих показників якості освіти, що піддається операціоналізації під час вимірювання. Представлена система збалансованих показників якості навчальних досягнень, які побудовані відповідно до рівнів управління якістю освіти. Додано в НРАТ 2022-11-16 Закрити