Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2024U000195, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи ЕНТРОПІЙНІ ПОКАЗНИКИ РОЗРІЗНЕНОСТІ ФАХІВЦЯМИ ЗНАЧУЩОСТІ РИС ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТІВ ЕКСПЕРТИЗИ Автор Рева Олексій МиколайовичКамишин Володимир ВікторовичБорсук Сергій ПавловичЯроцький Станіслав ВолодимировичСагановська Лариса АнатоліївнаReva O. M.Kamyshyn V. V.Borsuk S. P.Yarotskyi S. V.Sahanovska L. A. Дата публікації 20-03-2024 Постачальник інформації Наука, технології, інновації №1(29) 2024 Першоджерело https://nti.ukrintei.ua/?page_id=5530&lang=en Видання ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» Опис Системи переваг учасників експертизи — важливий показник впливу людського чинника на прийняття рішень. Їх прикладний аспект полягає в застосуванні для розв’язання багатокритеріальних задач інтегральної оцінки інвестиційної привабливості об’єктів експертизи / проєктів, а також встановлення “компромісів” у вимогах до ступеня виразності рис інвестиційної привабливості, властивих кожному об’єкту / проєкту. Система ж переваг — упорядкований ряд зазначених рис (n = 18): від більш значущих (вагомих, привабливих тощо) до менш значущих. Реалізація багатокрокової технології та алгоритму виявлення і відкидання маргінальних думок, усунення “систематичної похибки того, хто вижив” дала змогу виокремити з вихідної вибірки експертів, чисельністю m = 90 осіб, чотири підгрупи (mС = 30 осіб, mН = 12 осіб, mМ = 11 осіб, mТ = 6 осіб), у яких внутрішньо групова узгодженість думок щодо значущості рис інвестиційної привабливості задовольняє спектру системно-інформаційних критеріїв на незвичайно високому для досліджень людського чинника рівні значущості α = 1%. Обґрунтовано, що базовою варто вважати групову систему переваг членів підгрупи mС. Думки експертів-маргіналів утворюють підгрупу, чисельністю mU = 31 особа. Ступінь розрізненості експертами значущості рис інвестиційної привабливості в процесі їх упорядкування визначається кількістю “пов’язаних” рангів і враховується під час визначення дисперсійного коефіцієнта конкордації (згоди) Кендалла. Запропоновано з тією ж метою застосувати й ентропію розрізненості рис. Для кожного з m випробуваних визначено показники нормованої ентропії, які узагальнені як у групі m, так і у підгрупах mC, mH, mM, mT, mu. Застосовуючи критерій Стьюдента встановлено статистично вірогідний (α = 1%) збіг усереднених показників ентропії. Тому важливими є критерії їх рознесення на підгрупи-кластери, згідно зі застосованою технологією виявлення, а також відсіювання маргінальних думок та усунення “систематичної похибки того, хто вижив”. Встановлено парадоксальність гіпотези досліджень, оскільки логічно припустити, що чим більш компетентний експерт, тим суворіше він буде упорядковувати досліджувані риси інвестиційної привабливості, а отже, тим менша ентропія рангів тоді має спостерігатися в його системі переваг. З іншого ж боку, той самий високий рівень компетентності експерта може привести до свідомої його обережності в упорядкуванні досліджуваних рис, а отже, до застосування більшої кількості “пов’язаних (міддл)” рангів, що сприятиме збільшенню їх ентропії. Для підгрупи mC, визнаної базовою, встановлено, що більша ентропія властива більш значущій рисі інвестиційної привабливості об’єктів експертизи. Відомий підхід до визначення ентропійних коефіцієнтів конкордації не виявився ефективним в умовах наших досліджень і потребує подальшого розвитку. Додано в НРАТ 2025-04-10 Закрити