Реєстраційний номер
2025U000183, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Вплив тривалого сільськогосподарського використання на агрохімічні показники родючості чорнозему звичайного
Автор
Чабан Володимир Ілліч
Подобед Оксана Юріївна
Дата публікації
18-03-2026
Постачальник інформації
Зернові культури №2 2025
Першоджерело
https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/69b06127ea84d.pdf
Видання
ДУ Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України
Опис
Актуальність. Інтенсивне, незбалансоване сільськогосподарське використання ґрунтів призводить до поширення деградаційних процесів. Вони зумовлюють погіршення їх якісного стану. Багаторічні стаціонарні спостереження дозволяють встановити направленість процесів у ґрунті та удосконалити системи землеробства, спрямовані на стабілізацію та відновлення родючості ґрунту. Мета дослідження. Визначити вплив тривалого сільськогосподарського використання чорнозему звичайного на агрохімічні показники родючості. Матеріали і методи. Дослідження проводили у стаціонарному досліді (атестат № 044). Вивчали вплив тривалого застосування добрив (з 1991 р.) у зерно-трав’яній сівозміні на фізико-хімічні та агрохімічні показники родючості ґрунту. Аналізи та оцінку якісного стану ґрунту проводили за чинними ДСТУ. Результати. Встановлено закономірності змін основних показників родючості чорнозему звичайного за систематичного застосування систем удобрення та способів основного обробітку ґрунту в зерно-трав’яній сівозміні. Фізико-хімічні властивості залишились сприятливими для вирощування польових культур При співвідношенні між стерньовими і просапними культурами 71:29 % за тридцяти річний період екстенсивного викорис-тання (контроль, без добрив), вміст гумусу (0‒20 см) утримувався на рівні вхідного (4,79‒4,85 і 4,83 %). При початковій підвищеній забезпеченості ґрунту фосфором, його вміст залишався у сталому стані (141‒149 і 137 мг/кг). Вміст калію знизився на 45‒47 мг/кг (134‒136 і 181 мг/кг). Системи удобрення не викликали різких змін реакції ґрунтового розчину чорнозему звичайного. Органічна система (гній 11,4 т/га) забезпечувала достовірне підвищення вмісту гумусу (на 0,18 і 0,15 %) порівняно з контро-лем (4,79 і 4,85 %). Вміст азоту нітратів під впливом добрив підвищувався на 13–21 %. На вміст Р2О5 більше впливали органо-мінеральна і мінеральна системи удобрення (30–36 %), органічна К2О –(29–35 %). Висновки. При тривалому сільськогосподарському використанні чорнозему звичайного, значення активної кислотності (0‒20 см) коливалося в діапазоні оптимальних параметрів рНвод. ґрунтового розчину (7,07–7,42). Системи удобрення суттєво не впливали на суму обмінних Са2+ і Mg2+, вміст яких зберігався на високому рівні (29,8–31,2 мг-екв/100 г). Переважання у структурі по-сівів стерньових культур над просапними (71:29 %), було ефективним для збереження гумусу на аб-солютному контролі. У варіанті за органічної системи удобрення проявлялась стійка тенденція під-вищення вмісту гумусу відносно вихідного значення перед закладанням досліду. Тривале систематич-не застосування добрив суттєво коригує поживний режим ґрунту підвищуючи рухомість елементів живлення.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-25
