Реєстраційний номер
2025U000190, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Вплив макро- і мікродобрив на показники якості вегетативної маси рослин кукурудзи та розрахунковий вихід біометану
Автор
Павліченко Костянтин Васильович
Грабовський Микола Борисович
Панченко Тарас Валентинович
Лозінський Микола Владиславович
Німенко Сергій Сергійович
Дата публікації
18-03-2026
Постачальник інформації
Зернові культури №2 2025
Першоджерело
https://journal-grain-crops.com/arhiv/view/69a5e2d9ac47b.pdf
Видання
ДУ Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України
Опис
Актуальність. Виробництво біометану з відновлювальних джерел має велике значення для сталого використання аграрної біомаси та значні екологічні переваги. Метою досліджень було визначення впливу макро- і мікродобрив на показники якості вегетативної маси рослин кукурудзи та розрахунковий вихід біометану. Матеріали та методи. Дослідження проводилися в 2019–2021 рр. у СТОВ «Птахоплемзавод Коробівський» Андрушівського району Житомирської області. У трифак-торному досліді вивчали: Фактор А. Гібриди кукурудзи: Амарос, Богатир, КВС 381, Каріфолс; Фактор В. Макродобрива, кг/га д. р.: без добрив (контроль), N90Р60К60, N120Р90К90; Фактор С. Мікродобрива: без застосування (контроль), обробка насіння YaraVita Teprosyn NP+Zn (5 л/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Maize Boost (4 л/га); обробка насіння YaraTera Tenso Cocktail (0,15 кг/т) і обприскування кукурудзи у фазі 3–5 листків YaraVita Kombiphos (3 л/га). Результати. При застосуванні макро- і мікродобрив відмічена тенденція до підвищення рівня крохмалю, сирого протеїну й целюлози, порівняно з контролем. При цьому, під впливом внесених добрив, спостерігалося зниження вмісту клітковини. Серед гібридів кукурудзи, що досліджувалися у вегетативній масі рос-лин середньостиглих КВС 381 та Каріфолс був вищий вміст крохмалю, сирого протеїну та жиру порівняно з середньоранніми Амарос і Богатир. Питомий вихід метану в досліді мали 272,1–356,6 м³/т сухої органічної речовини (СОР), що відповідає 97,2–129,2 м³/т вегетативної маси рослин кукурудзи. Найвищий питомий вихід метану був у гібрида Каріфолс – 335,0–356,6 м³/т СОР, у КВС 381 він складав 319,6–343,2 м³/т СОР, у Богатир – 310,2–332,8 м³/т СОР, а в Амарос – 272,1–301,7 м³/т СОР. Висновки. Встановлено високий позитивний кореляційний зв’язок між розрахунковим виходом метану та вмістом крохмалю (r = 0,86), сирого протеїну (r = 0,93), жиру (r = 0,95), середній зв’язок – із вмістом сирої золи (r = 0,57) і целюлози (r = 0,66). Кореляційний зв’язок між вмістом клітковини та виходом метану був слабким (r = 0,31). Внесення макродобрив більше впливало на вихід метану порівняно з варіантом з мікродобривами. Так, внесення макродобрив забезпечувало збільшення цього показника на 11,2–28,4 %, тоді як застосування мікродобрив – лише на 1,6–3,3 %, порівняно з контролем. Ключові слова: біоенергетика, кукурудза, гібриди, вегетативна маса рослин, хімічний склад, питомий вихід метану
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-26
