Search academic texts

Information × Registration Number 2108U001246, Article popup.category Стаття Title popup.author popup.publication 01-01-2008 popup.source_user Сумський державний університет popup.source http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56857 popup.publisher Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine Description The accounting practices as regards provisioning of the losses on loans adopted by banks fluctuate with the business cycle and can reinforce financial instability. The objective of this study is to examine whether and to what extent provisioning policy is procyclical. We focus on the interaction between business cycle and provisioning policy (loan loss reserves and loan loss provisions) consistent with the Basel Accord of 1988 which made Loan Loss Reserves no longer part of Tier I capital in the numerator of the capital adequacy ratio. An empirical model on panel data is then adopted on the European banks of 1992 to 2004. In this model we consider two types of provisioning policy determinants: loan loss provisions and loan loss reserves. We find that large banks tend to hold less risk. Тhey establish fewer reserves than small banks. However, our results provide that functional diversification has no impact on provisioning policy. We also find that risk weighted assets reduce the volatility of the provisioning policy during the cycle. The findings of our research are consistent with the empirical work of Bikker and Hu (2002), Laeven and Majnoni (2003), Bikker and Metzemakers (2005) who show that banks more fund the losses on loans in period of economic downturn than in period of economic upturn for a whole of the OECD countries. Прийнята банками практика створення резервів на покриття витрат по кредитах варіюється залежно від бізнес-циклу та здатна посилити фінансову нестабільність. Мета даного дослідження – визначення природи та міри циклічності політики створення резервів на покриття сумнівних боргів. Об’єкт дослідження – взаємодія бізнес-циклів та резервної політики відповідно до основних засад Базельської угоди 1988 року, після прийняття якої резерви на покриття втрат по кредитах перестали бути часткою капіталу першого рівня (в числівнику) при визначенні коефіцієнта достатності капіталу. За період 1992-2004 рр. європейськими банками була прийнята емпірична модель панельних даних, в рамках якої враховуються два типи факторів, а саме, резерви на покриття сумнівних боргів та резерви на покриття втрат по кредитах. Великі банківські установи, на відміну від малих, намагаються уникати ризику, тому і створюють обмежену кількість резервів. Однак результати дослідження вказують на те, що функціональна диверсифікація жодним чином не впливає на резервну політику. У ході дослідження також було виявлено, що зважені на ризик активи зменшують волатильність резервної політики економічних циклів. Отримані дані узгоджуються з результатами емпіричних досліджень Біккера та Ху (2002), Левена та Майноні (2003), Біккера та Метцемейкерса (2005), згідно з якими банки країн-членів ОЕСР, зазвичай, покривають втрати по позиках у період економічного спаду. popup.nrat_date 2025-05-12 Close