Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2115U000722, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Зміни уринальної екскреції бета-2-мікроглобуліну при гіпертонічній хворобі Автор Дата публікації 01-01-2015 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39763 Видання Сумський державний університет Опис Метою дослідження було оцінка клініко-діагностичного і прогностичного значення бета-2-мікроглобулінурії у якості маркеру ураження нирок та визначення розповсюдженості підвищеної сечової екскреції бета-2-мікроглобуліну при гіпертонічній хворобі. Рівень бета-2-мікроглобулінурії було оцінено у 46 хворих на гіпертонічну хворобу (21 жінка та 25 чоловіків) та у 17 практично здорових осіб (в якості контрольної групи). Пацієнти з супутньою патологією були виключені. Рівень альбумінурії та бета-2-мікроглобулінурії визначали імуноферментним методом. Згідно з протоколу дослідження, усім хворим проведено ехокардіоскопічне дослідження серця, добове моніторування артеріального тиску, визначення стану ниркової гемодинаміки методом ультразвукової доплерографії та проведення функціонального ниркового резерву, оцінка швидкості клубочкової фільтрації (Cockroft-Gault формула). Як свідчать отримані дані, значення бета-2-мікроглобулінурії у хворих на гіпертонічну хворобу виявилися статистично вищими, у порівнянні з практично здоровими особами. Далі, усі хворі були розподілені на 2 підгрупи: з нормальним (до 400 мкг/л) та підвищеним рівнем бета-2-мікроглобулінурії. В останній групі були зареєстровані значно частіше порушення інтраренального кровотоку, гіпертрофія міокарда лівого шлуночку, протеїнурія, зменшення гломерулярної фільтрації. Метод оцінки рівня бета-2- мікроглобулінурії (більш ніж 400 мкг/л) володіє досить високою чутливістю та специфічністю у діагностиці гіпертензивної нефропатії. Ми зазначаємо, що збільшення рівня бета-2-мікроглобулінурії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою - істотний маркер гіпертензивної нефропатії. Целью исследования была оценка клинико-диагностического и прогностического значения бета-2-микроглобулинурии в качестве маркера поражения почек и определения распространенности повышенной мочевой экскреции бета-2-микроглобулина при гипертонической болезни. Уровень бета-2-микроглобулинурии был оценен у 46 больных гипертонической болезнью (21 женщина и 25 мужчин), а также у 17 практически здоровых лиц (в качестве контрольной группы). Пациенты с сопутствующей патологией были исключены. Уровень альбуминурии и бета-2-микроглобулинурии определяли иммуноферментным методом. Согласно протоколу исследования, всем больным проведено эхокардиоскопическое исследование сердца, суточное мониторирование артериального давления, определение состояния почечной гемодинамики методом ультразвуковой допплерографии и проведения функционального почечного резерва, оценка скорости клубочковой фильтрации (Cockroft-Gault формула). Как свидетельствуют полученные данные, значение бета- 2-микроглобулинурии у больных гипертонической болезнью оказались статистически выше, по сравнению с практически здоровыми лицами. Далее, все больные были разделены на 2 подгруппы: с нормальным (до 400 мкг/л) и повышенным уровнем бета-2- микроглобулинурии. В последней группе были зарегистрированы значительно более частые нарушение интраренального кровотока, гипертрофия миокарда левого желудочка, протеинурия, уменьшение клубочковой фильтрации. Метод оценки уровня бета-2- микроглобулинурии (более 400 мкг/л) обладает достаточно высокой чувствительностью и специфичностью в диагностике гипертензивной нефропатии. Мы отмечаем, что увеличение уровня бета-2- микроглобулинурии у пациентов с гипертонической болезнью - существенный маркер гипертензивной нефропатии. The aim of the present study was to establish clinical, diagnostic and predicted significance of beta-2-microglobulinuria as a marker of renal damage at essential hypertension and to determine the prevalence of increased urinary beta-2-microglobulin excretion in essential hypertension. The level of beta-2-microglobulinuria was measured in a group of 46 patients with essential hypertension (21 women, 25 men) and in 17 healthy subjects (as control group). Subjects with clinically significant accompanying pathology were carefully excluded during the patient’s selection. The urinary albumin and beta-2-microglobulin excretion were determined by immune-enzyme assay. According to protocol of the study, all patients have undergone examination: clinical, laboratory and instrumental studies, including echocardiography, 24-h ambulatory blood pressure monitoring, investigation of renal hemodynamic by ultrasound Doppler and evaluation renal functional reserve, estimate of glomerular filtration rate according to CockroftGault formula. The beta-2-microglobulinuria value in hypertensive patients was statistically increase from that observed in normal controls. All patients with essential hypertension were distributed into two groups: with normal value (<400 µg/l) and hyperbeta-2- microglobulinuria. In the second group were registered significantly more often violation of intrarenal hemodynamic, left ventricular hypertrophy, proteinuria, decrease of glomerular filtration rate. The method of beta-2-microglobulin evaluation has enough high specificity, sensitivity in diagnostic hypertensive nephropathy. We conclude that the increased urinary beta-2-microglobulin excretion in patients with essential hypertension is a significant marker of the hypertensive nephropathy. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити