Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2115U005474, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Стан системи гемостазу у вагітних з вродженими вадами розвитку плода в поєднанні з плацентарною дисфункцією Состояние системы гемостаза у беременных с врожденными пороками развития плода в сочетании с плацентарной дисфункцией Автор Галич С. Р.Тарабрін О. О.Щурко Д. М.Тарабрин О. А.Щурко Д. Н.Galich S. R.Tarabrіn O. A.Schurko D. N. Дата публікації 01-01-2015 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6021 Видання Опис Вагітність супроводжується складним комплексом ейроендокринних змін, які створюють зміни в системі гемостазу. По мірі збільшення терміну вагітності коагуляційний потенціал змінюється в сторону його підвищення. Дослідження стану регуляції агрегатного стану крові (РАСК) є складним і характеризується високою біологічною варіабельністю. Застосування методів графічної реєстрації процесу згортання цільної крові дозволяє виробити комплексну оцінку стану системи РАСК, дає можливість досить методично та досить точно діагностувати порушення в цій системі. Об’єкти та методи дослідження. Функціональну активність системи PACK проводили методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ). Дослідження проводили в 2 групах. 1-а група (41 вагітна) – вагітні з ВВР плода в поєднанні з ПД (ОГ). 2-а група (10 вагітних) – вагітні, які народили здорових дітей (КГ). Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показників, що характеризують І фазу коагуляції (судино-тромбоцитарну) показав достовірне підвищення початкового показника (66,72±11,28, р < 0,001) та інтенсивності контактної фази коагуляції (137,03±8,07, р < 0,001) і зниження часу контактної фази коагуляції (1,01±0,4, р < 0,001). Показники, які характеризують інтенсивність тромбоутворення та процес полімеризації фібрину (ІІ та ІІІ фази коагуляції) також мали достовірні зміни. Так спостерігалося скорочення часу згортання крові (3,41±0,41, р < 0,01), підвищення коагуляційного драйву (5,93±3,11, р < 0,01), зниження амплітуди полімеризації згустку (501±6,62, р < 0,001), підвищення інтенсивності полімеризації згустку (23,83±0,44, р < 0,001), скорочувався час формування фібринтромбоцитарної структури згустку (20,88±0,81, р < 0,001), максимальної щільності згустку (460,01±6,02, р < 0,001) та підвищувалася інтенсивність загального згортання крові (37,37±2,4, р < 0,05). Збільшення інтенсивності рефракції та лізису згустку (15,48±0,34, р < 0,001) свідчить про активацію фібринолізу. Підтвердженням гіперкоагуляції є патоморфологічні дослідження плаценти у вагітних з ВВР плода та ПД, які характеризувалися міжворсинковим тромбозом та некрозом. Висновки. При ВВР плода в поєднанні з ПД31 спостерігаються порушення у всіх ланках PACK, що свідчить про гіперкоагуляцію в судино-тромбоцитарній та плазмовій ланках. Підвищення показників фібринолізу може бути пов’язане з субкомпенсацією чи декомпенсацією ПД. На фоні порушень гемостазу в судино-тромбоцитарній та плазмовій ланках спостерігається патологічні зміни в плаценті, характерними ознаками яких є тромбоз міжвосинкового простору та некроз. Беременность сопровождается сложным комплексом изменений в системе гемостаза. По мере увеличения срока беременности, повышается и коагуляционный потенциал. Исследование регуляции агрегатного состояния крови (РАСК) характеризуется высокой биологической вариабельностью. Использование методов графической регистрации процессов свертывания цельной крови позволяет достаточно точно диагностировать нарушения системы РАСК. Объект и методы исследования. Функциональную активность системы PACK проводили методом низкочастотной пьезоелектрической тромбоэластографии (НПТЭГ). Исследование проводили в 2 группах. 1-а група (41 беременная) – женщины с ВПР плода в сочетании с ПД (ОГ). 2-а группа (10 беременных) – женщины, родивши здорових детей (КГ). Результаты и их обсуждение. Анализ показателей, характеризующих І фазу коагуляции (сосуди сто-тромбоцитарную) показал достоверное повышение начального показателя (66,72±11,28, р < 0,001) и интенсивности контактной фазы коагуляции (137,03±8,07, р < 0,001) и снижением ее времени (1,01±0,4, р < 0,001). Показатели,характеризующие интенсивность тромбообразования и процесс полимеризации фибрина (ІІ иа ІІІ фазы коагуляции) также имели достоверные отличия. Наблюдали сокращение времени свертывания крови (3,41±0,41, р < 0,01) повышение коагуляционного драйва (5,93±3,11, р < 0,01), снижение амплитуды полимеризации сгуства (501±6,62, р < 0,001), повышение интенсивности полимеризации сгустка (23,83±0,44, р < 0,001), сокращалось время формирования фибрин-тромбоцитарной структуры сгустка (20,88±0,81, р < 0,001), максимальной щплотности сгуства (460,01±6,02, р < 0,001) и повышалосаль интенсивность общей свертываемости крови (37,37±2,4, р < 0,05). Увеличение интенсивности рефракции и лизиса сгустк (15,48±0,34, р < 0,001) свидетельствует об активации фибринолиза. Подтвердждением гиперкоагуляции является патоморфологические исследования плаценты у беременных с ВПР плода плода и ПД, для которых был характерне межворсинковый тромбозом и некроз. Виводы. При ВПР плода в сочетании с ПД имеют место нарушения во всех звеньях PACK, что свидетельствует о налички гиперкоагуляции в сосуди сто-тромбоцитарном и плазменном звене. Повышение показателей фибринолиза может бать связано с субкомпенсацией или декомпенсацией ПД. На фони нарушений гемостаза в сосудисто-тромбоцитаром и плазменном звеньях имеют место патологические изменения в плаценте, характерними признаками которых есть тромбоз межвосинкового пространства и некроз. Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити