Search academic texts

Information × Registration Number 2117U002125, Article popup.category Master thesis Title popup.author popup.publication 01-01-2017 popup.source_user Сумський державний університет popup.source http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54381 popup.publisher Сумський державний університет Description Патологія печінки і жовчовивідних шляхів є досить поширеною, характеризується тривалим перебігом і здатністю до хронізації, займаючи провідне місце серед уражень інших органів травного каналу. Давно відома синдромальна спрямованість захворювань травної системи. До того ж, чим довше страждає вказаний тракт, тим частіше і глибше пошкоджуються суміжні органи (И.С. Смиян, 1962,1973). Тому виникають ситуації, коли важко визначити, яка патологія є первинною (наприклад, гастродуоденіт чи гепатохолецистит чи, все-таки, інфекційний агент у випадку захворювання гепатобіліарної системи інфекційної етіології), а яка вторинною. Ряд інфекційних захворювань характеризуються ураженням гепатобіліарного тракту, таких як вірусні гепатити, опісторхоз, лямбліоз, лептоспіроз, псевдотуберкульоз та ін. Для Сумського регіону досить актуально захворюваність на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС), що становила в 2015 році - 29,5, у 2014 році – 28,0 (Україна 13,9 та 12,8 відповідно) на 100 тис. населення, та на опісторхоз: у 2014 році - 16,7, у 2015 - 22 (в Україні цей показник за 2015 рік дорівнює 0,67). Вірусний гепатит С (ВГС) на теперішній час залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я України та світу. 180 млн чоловік у всьому світі мають хронічну HCV-інфекцію і схильні до ризику захворюваності та смертності від цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми [10]. У зв’язку з швидкими темпами поширеності інфекції, відсутністю специфічної профілактики, високою частотою хронізації (від 50,0% до 85,0%), частими несприятливими наслідками захворювання, високовартісним лікуванням ХВГС та його ускладнень, проблема є не тільки медичною, але й соціально-економічною [9,10,14,53]. Опісторхоз - природно-осередкове захворювання Сумщини, є другим за величиною осередком після Об-Іркутського басейну, де екстенсивність інвазії місцевого населення досягає 85 % [6], поширений в басейні Дніпра і його приток (Псел, Сула, Сейм, Ворскла та ін.). Захворюваність на території Сумської області висока і не має тенденції до зниження (у 2015 році захворюваність зросла на 34 %). Даний біогельмінтоз може призвести до формування вторинних імунодефіцитних станів, посилювати епідеміологічно несприятливу ситуацію щодо кишкових бактеріозів, знижувати ефективність вакцинопрофілактики при різних інфекціях, ускладнювати перебіг та збільшувати частоту супутньої патології. Основні результати роботи отримані при виконанні планової теми науково-дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Сумського державного університету «Застосування нових методів діагностики, не медикаментозних та хіміотерапевтичних методів лікування поширених інфекцій в умовах ПівнічноСхідного регіону України» (№ державної реєстрації 0107U001293). Поглиблено уявлення про клінічні, епідеміологічні особливості перебігу опісторхозу та ХВГС; встановлено зв’язок лабораторних, інструментальних показників у залежності від супутньої патології. Уточнено, що на опісторхоз частіше хворіють чоловіки середнього віку. Недуга має хронічний перебіг середнього ступеню тяжкості з мінімальним ступенем інвазії. Доведено, що при цій інвазії уражається переважно жовчний міхур: виявлялося ущільнення стінки у кожного другого, конкременти були лише у незначної частки хворих. Найчастіше розвивається хронічний холецистит та гастродуоденіт середнього ступеня тяжкості у стадії загострення зі збереженою секреторною функцією. Доповнено, що на ХВГС хворіє практично однакова кількість чоловіків і жінок переважають особи середнього віку. Захворювання має хронічний перебіг з мінімальною активністю. Майже половина обстежуваних не пред`являла активно скарг. У кожного другого у жовчному міхурі виявлялося ущільнення стінки, конкременти були у кожного четвертого. Найбільш частим супутнім захворюванням виявився хронічний холецистит у стадії нестійкої ремісії. Доведено необхідність врахування загальноприйнятих фізикальних та інструментальних методів обстеження та супутньої патології для прогнозування відповіді хворого на етіотропне лікування та адекватного вибору терапії. Основні положення результатів досліджень висвітлено і оприлюднено у формі тез на ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Суми, 21-22 квітня 2016 року), науковій практичній конференції з міжнародною участю, присвяченої 60-річчю створення кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Актуальні проблеми епідеміології інфекційних, паразитарних і інфекційних захворювань» (Львів, 12-13 травня 2016 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти (Суми, 15-16 червня 2016 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції і пленуму ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів» (Вінниця, 29-30 вересня 2016 року), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Суми, 20–21 квітня 2017 року), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Коморбідні стани - міждисциплінарна проблема» (Харків, 19 травня 2017 року) та статті у Всеукраїнському науково-практичному медичному журналі «Інфекційні хвороби» 2(84)2016, «Еколого-біологічні, епідеміологічні та клінічні аспекти ендемічного осередку опісторхозу в сумській області». popup.nrat_date 2025-05-12 Close