Реєстраційний номер
2117U008201, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття, Рецензовано
Назва роботи
Ранньохристиянське самовизначення людини – життєствердні сенси самореалізації
(Early christianity self-realization man – life-affirming sense self-fulfillment)
Автор
Туренко О. (O. Turenko)
Turenko O. (O. Turenko)
Дата публікації
01-01-2017
Постачальник інформації
Національний університет "Острозька академія" МОН України
Першоджерело
https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/6095/
Видання
Видавництво Національного університету «Острозька академія»
Опис
У статті реконструйовано життєствердні сенси самовизначення людини в доктринах ранньохристиянських богословів. Їх життєстверджуючі ознаки базувались на ідеї зв’язку вірянина з живим Богом. Уявлене поєднання з абсолютним образом визначала вищий взірець для наслідування. А концепти вільної волі людини і первісного гріху до найшвидшого втілення християнського образу в реальність. Диспозицію живий Бог – вірянин гармонізується концепт Божої громади – колективно-єдиного, яке, з одного боку, знижує егоїстичні прагнення людини, а з другого, спрямовує його до активного служіння громаді.
(The reconstructing of the life-affirming sense of human self-determination in the doctrines of the early Christian theologians (Ignatius of Antioch, Renee of Lyons, Clement of Alexandria, Maximus the Confessor, John Chrysostom, Origen of Alexandria, Gregory of Nyssa, John Damascene, Basil the Great). Life-affirming signs of the early doctrines were based on the idea of the connection of the believer with the living God. Invented combined with the absolute highest image defined role model and than formed a new type Uranian – «God-bearer». A new type of man had, following the Head transformed the Pleroma, Adam, to harmonize creation with the Creator and built a new life in the community is equal to God’s community.
In this space of community of believers Christian could exercise their self-determination, almost to embody the precepts of God, to improve the Adam race as a whole and approve a new tecnolife style of life, a new principle of social solidarity. Thus, disposition of a living God – a believer is harmonized the concept of the community of God collectively is the only one which on one hand reduces the egoistic instincts of man, and the other directs it to the active service of humanity.
Self-realization of a Christian is seen by early Christian theologians as a long process of self-discovery and hierarchical perfection of the soul and of public and Church life, the constant practice of virtues. Moreover, scholars have adopted the doctrine of strict spiritual holism in which the believer needs to join the movement in solidarity of the perfect lift for the sake of «reflection», the transformation of the Higher with the lower. Christian concepts of human free will and the primordial sin carried ambivalent. On the one hand they motivate the believer to an early incarnation of the Christian way in reality, and on the other, were teaching tools for the education of the collective devotion of the believer.)
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-01
