Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2118U001399, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Автореферат Назва роботи Оптимізація живлення сої за ресурсозберігаючої технології вирощування в умовах лівобережного лісостепу України Автор Козачок Олександр ЛеонідовичKozachok O. L. Дата публікації 05-07-2018 Постачальник інформації Наукова бібліотека НУБіП України Першоджерело https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5412 Видання НУБіП України Опис Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук зі спеціальності 06.01.04 «Агрохімія». – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2017. Застосування ресурсозберігаючих технологій обумовлює покращення поживного режиму ґрунту. Проте, погіршення фізичних характеристик, а саме щільності, негативно позначається на умовах росту та розвитку рослин сої. На ділянках із ресурсозберігаючими технологіями через більш ущільнений верхній кореневмісний шар, рослини відставали у рості та формували меншу вегетативну масу порівняно з оранкою. Так, їх висота у фазу гілкування за оранки становила 37,4 см, що на 9,50 % більше ніж за щілювання, на 10,2 % – за мінімальний обробіток та на 25,2 % – за пряму сівбу. Менш інтенсивне формування вегетативної маси у фазу формування бобів за ресурсозберігаючих обробітків ґрунту негативно впливало на листковий індекс та накопичення сухої речовини. За вищезазначених технологій врожайність сої була нижчою порівняно із традиційним способом обробітку ґрунту. Так, за щілювання вона зменшилася на 0,58 т/га, за мінімального обробітку – на 0,36 т/га, за прямої сівби – на 0,72 т/га. Внесення азотних добрив на фоні P60K60 за ресурсозберігаючих технологій обробітку ґрунту знижує негативний вплив ущільнення та сприяє оптимізації ростових процесів рослин сої. Так, у варіанті з N60P60K60 (фаза формування бобів) були найвищими висота та листовий індекс рослин. Відповідно за щілювання вони були більшими на 11,8 см і 0,89 одиниці, за мінімального обробітку – 9,20 см і 1,16 одиниці, за прямої сівби – 9,50 см і 0,83 одиниці порівняно до P60K60 (контроль). Слід зазначити позитивний вплив на показники позакореневого підживлення мікродобривом «РОСТОК» Бобові. Азотні добрива на фоні фосфорно-калійних підвищували вміст мінерального азоту в ґрунті, а також стимулювали засвоювання фосфору та калію рослинами. Так, у період від фази гілкування до формування бобів уміст рухомого фосфору у варіантах із нормами N20–N80 на фоні Р60К60 за оранки зменшився на 1,00–31,0 мг/кг, за щілювання – на 12,0–30,0 мг/кг, за мінімального обробітку – на 3,00–10,0 мг/кг, за прямої сівби – на 11,0–18,0 мг/кг порівняно до контролю. Вміст обмінного калію у вищезазначених варіантах за оранки зменшився на 2,00–12,0 мг/кг, за щілювання – на 12,0–17,0 мг/кг, за мінімального обробітку – на 6,00–8,00 мг/кг, за прямої сівби – на 4,00–9,00 мг/кг. Таким чином, внесення N60P60K60 та проведення позакореневого підживлення (фаза гілкування) мікродобривом «РОСТОК» Бобові (3 л/га) обумовлювало підвищення врожаю за оранки на 1,15 т/га, за щілювання – на 0,88 т/га, за мінімального обробітку – на 1,06 т/га та за прямої сівби – на 1,12 т/га відносно контролю (Р60К60) Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити