Search academic texts

Information × Registration Number 2118U001469, Article popup.category Стаття Title popup.author popup.publication 01-01-2018 popup.source_user Сумський державний університет popup.source http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68679 popup.publisher Sumy State University Description У статті проаналізовано залежність готовності випускників університетів починати підприємницьку діяльність від таких трьох факторів: національність респондентів, державна підтримка підприємництва в країні, рівень доступу підприємців до фінансових ресурсів. Результати показали, що відношення студентів до започаткування власної справи залежать від країни їх походження. Підґрунтям дослідження стали результати анкетування 1352 студентів: 409 з чотирнадцяти університетів Чеської Республіки, 375 з трьох університетів Польщі та 568 з восьми університетів Словаччини. Методичним інструментарієм дослідження стали статистичні методи: критерій узгодженості Пірсона (chi–squared test) та z–оцінка, результати анкетування були згруповані та проаналізовані з використанням інструменту обробки даних – зведених таблиць. Найбільший інтерес до підприємницької діяльності виявлено у студентів з Польщі (38,1% респондентів), середній – у студентів зі Словаччини (35,7% респондентів), а найменший інтерес продемонстрували студенти з Чехії (26,9% респондентів). У статті доведено суттєвий вплив національності студентів на вибір тих факторів, які виявилися для них найбільш важливими при прийняття рішення щодо започаткування власної справи. Так, наприклад, такі два фактори як доступ до фінансових ресурсів та необхідність дотримання відповідної розрахунково–платіжної дисципліни виявилися важливими для 27,4% опитаних студентів з Чехії, 22,4% студентів зі Словаччини та 19,5% студентів з Польщі. Правові умови ведення бізнесу виявилися важливими для 25,9% респондентів з Чехії та 17,4% респондентів зі Словаччини. Стаття містить результати аналізу не лише двох основних факторів впливу на готовність студентів - випускників університетів до підприємництва (державна підтримка та доступ до фінансових ресурсів), а ряду додаткових, найбільш важливими з яких виявилися наступні: соціальне середовище в країні (сім'я, суспільство, політика, засоби масової інформації); макроекономічне середовище (ВВП, зайнятість, інфляція); якість ділового середовища (адміністративний тягар для підприємців, покращення становища суб'єктів господарювання порівняно з ситуацією в діловому середовищі 5 років тому); якість вищої освіти (система університетської освіти, набуті знання та їх подальше застосування) тощо. The article’s aim is to find out whether student's nationality influences the assessment of access to financial resources, state support for entrepreneurship, and students’ inclination to start a business after graduating from college. The questionnaire was completed by 1352 students: 409 from 14 CR universities; 375 from 3 PL universities and 568 from 8 universities in SR. To meet the goal of the article, mathematical statistics such as chi–squared test, pivot tables, z–score, and descriptive statistics were used. One of the most significant findings is that there were significant differences between the students of different nationalities when assessing access to financial resources. The most significant interest in after graduation entrepreneurship was seen in students from Poland (38.1%), then from Slovakia (35.7%), and the least interest was demonstrated by the students from Czech Republic (26.9%). Students from Czech Republic (25.9%) and Slovak Republic (17.4%) had significantly different views on the quality of legal conditions for entrepreneurship in their countries. Students from Czech Republic evaluated access to external resources and payment discipline as being the worst (27.4%), as compared to the ratings by the students from Slovakia (22.4%) and Poland (19.5%). In addition to state support and access to financial resources, other essential factors are: the social environment in the country (family, society, politicians, the media); macroeconomic environment (statistical indicators – GDP, employment, inflation); quality of the business environment (administrative burden on entrepreneurs, improving the situation of business entities compared to the situation in the business environment 5 years ago); quality of higher education (university education system, acquired knowledge and their subsequent application), etc. popup.nrat_date 2025-03-24 Close