Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2119U001852, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Growth and Social Capital: Empirical Analysis of the Relationship Автор Дата публікації 01-01-2019 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76713 Видання Sumy State University Опис The article provides an empirical test of the hypothesis of the influence of the level of economic development of the country on the level of development of its social capital based on panel data analysis. In this study, the Indices of Social Development elaborated by the International Institute of Social Studies under World Bank support are used as an indicators of social capital development as they best meet the requirements for complexity (include six integrated indicators of Civic Activism, Clubs and Associations, Intergroup Cohesion, Interpersonal Safety and Trust, Gender Equality, Inclusion of Minorities), comprehensiveness of measurement, sustainability. In order to provide an empirical analysis, we built a panel that includes data for 20 countries divided into four groups according to the level of economic development. The first G7 countries (France, Germany, Italy, United Kingdom); the second group is the economically developed countries, EU members and Turkey, the third group is the new EU member states (Estonia, Latvia, Lithuania, Romania); to the fourth group – post-Soviet republics (Armenia, Georgia, Russian Federation, Ukraine). The analysis shows that the parameters of economic development of countries cannot be completely excluded from the determinants of social capital. Indicators show that the slowdown in economic growth leads to greater cohesion among people in communities, social control over the efficiency of distribution and use of funds, and enforcement of property rights. The level of tolerance to racial diversity and the likelihood of negative externalities will depend on the change in the rate of economic growth. Also, increasing the well-being of people will have a positive impact on the level of citizens’ personal safety, reducing the level of crime, increasing trust. Социальный потенциал все больше рассматривается как фундаментальный фактор долгосрочного развития и роста. Социальные детерминанты приобрели актуальность в результате появления концепта инклюзивного роста, изменились приоритеты и инструменты политики. В статье проведено эмпирическую проверку гипотезы о существовании влияния уровня экономического развития страны на уровень развития ее социального капитала на основе анализа панельных данных. В этом исследовании в качестве индикатора развития социального капитала использованы Индексы социального развития, предложенные Международным институтом социальных дисциплин, поскольку они максимально соответствуют требованиям комплексности (включают шесть интегрированных показателей (Гражданская активность, Клубы и ассоциации, Межгрупповая сплоченность, Межличностная безопасность и доверие, Гендерное равенство, Инклюзия меньшинств), простоте измерения, устойчивости и могут быть использованы как для локального, так и для национального уровня. В статье построена панель, которая включает данные по 20 странам, разделенных на четыре группы, в соответствии с уровнем экономического развития. Первая группа – страны, входящие в состав G7 (Франция, Германия, Италия, Великобритания) вторая группа – экономически развитые страны, члены ЕС и Турция, третья группы – страны новые члены ЕС (Эстония, Латвия, Литва, Румыния) в четвертой группе – постсоветские республики (Армения, Грузия, Российская Федерация, Украина). В результате проведенного анализа доказано, что параметры экономического развития стран нельзя полностью исключить из числа детерминант социального капитала. Полученные показатели свидетельствуют, что снижение темпов экономического роста приводит к усилению сплоченности людей в сообществах, социальному контролю за эффективностью распределения и использования средств, обеспечению соблюдения прав собственности. От изменения темпов экономического роста напрямую зависит уровень толерантности к расовому разнообразию и соответственно вероятность усиления негативных экстерналий. Также рост благосостояния людей положительно будет влиять на уровень личной безопасности граждан, уменьшение уровня криминала, рост доверия. Соціальний потенціал усе більше розглядається як фундаментальний фактор довгострокової розвитку та зростання. Соціальні детермінанти набули актуальності в результаті появи концепту інклюзивного зростання, змінилися пріоритети та інструменти політику. У статті проведено емпіричну перевірки гіпотези існування впливу рівня економічного розвитку країни на рівень розвитку її соціального капіталу на основі аналізу панельних даних. У цьому дослідженні як індикатор розвитку соціального капіталу використано Індекси соціального розвитку, запропоновані Міжнародним інститутом соціальних дисциплін, оскільки вони максимально відповідають вимогам щодо комплексності (включають шість інтегрованих показників Громадянська активність, Клуби та асоціації, Міжгрупова згуртованість, Міжособистісна безпека і довіра, Гендерна рівність, Інклюзія меншин), простоті вимірювання, стійкості та можуть бути використані як для локальному так і на національному рівнях. У статті побудовано панель, що включає дані за 20 країнами, поділених на чотири групи, відповідно до рівня економічного розвитку. Перша групи країни, які входять до складу G7 (Франція, Німеччина, Італія, Великобританія); друга група – економічно розвинуті країни, члени EU та Туреччина, третя групи – країни нові члени EU (Естонія, Латвія, Литва, Румунія); до четвертої групи – пострадянські республіки (Вірменія, Грузія, Російська Федерація, Україна). В результаті проведеного аналізу доведено, що параметри економічного розвитку країн не можна повністю виключити з числа детермінант соціального капіталу. Отримані показники свідчать, що зниження темпів економічного зростання призводить до посилення згуртованості людей у громадах, соціального контроля за ефективністю розподілу та використання коштів, забезпечення дотримання прав власності. Від зміни темпів економічного зростання напряму залежить рівень толерантності до расового розмаїття та відповідно ймовірність посилення негативних екстерналій. Також зростання добробуту людей позитивно буде впливати на рівень особистої безпеки громадян, зменшенню рівня криміналу, зростанню довіри. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити