Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2119U003944, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Когнітивна модель концепту ПОЛІТИКА (на матеріалі англомовного корпусу COCA) Автор Дата публікації 01-01-2019 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76836 Видання Запорізький національний університет Опис Стаття розкриває механізм покрокової реконструкції когнітивної моделі ПОЛІТИКИ як первинно концептуальної інформації-денотативного значення, активованої лексемою "politics" у свідомості американського соціуму, що в процесі залучення конкретних когнітивних операцій трансформується в польову модель концепту за формулою «ядро – периферія». У якості автентичного дослідницького матеріалу використовується випадкова суцільна вибірка 1000 контекстів вживання слова "politics" (як імені концепту), вилучена з Корпусу сучасної англійської мови американського варіанту (COCA), на базі якої за методикою С.А. Жаботинської «семантика лінгвальних мереж» (СЛМ) визначаються асоційовані з ПОЛІТИКОЮ логічні предикати, тематично відсортовані пропозиційними схемами п’яти базових фреймів – предметного, акціонального, посесивного, ідентифікаційного, компаративного. Отримані схеми генерують концептуальну модель ПОЛІТИКИ, яка в подальшому піддається операціям промінантності (за Р. Ленекером) та когнітивної інтерпретації (за З.Д. Поповою та Й.А. Стерніним) із виведенням відповідних когнітивних диференційних ознак. Останні, із абстрагуванням до класифікаційних ознак, утворюють зміст ПОЛІТИКИ, який за показником спадної частотності реалізації ознак у проаналізованих дискурсивних контекстах ранжується в польовому вимірі: ядро – ближня – дальня – крайня периферія. Паралельно зміст досліджуваного концепту транслюється в макроструктуру ПОЛІТИКИ із виділенням образної й інформаційної складових, а також інтерпретаційного поля. У процесі імплементації дослідження автором описується хід прийнятих рішень, зокрема: 1) пропонуються власні ідеї щодо доцільності аналізу певних меж семантичної валентності лексеми "politics" з іншими словами (семантична суміжність та несуміжність колокацій ПОЛІТИКИ у контекстах); 2) дотримується точка зору про можливість ідентифікації у кожному контексті одночасно декількох пропозиційних схем; 3) обґрунтовується релевантність цілісного аналізу корпусної вибірки без поділу компактно укладеного матеріалу на метафоричні та неметафоричні ресурси. Водночас, автором пояснюється власне бачення ініційованого принципу екстраполяції методики СЛМ на методику семантико-когнітивного аналізу концептів, зокрема у статті репрезентується, наскільки тісно і якою мірою операції когнітивної інтерпретації та промінантності пов’язані з концептуальним аналізом С.А. Жаботинської. Зрештою, отримані автором наприкінці дослідження кількісні показники оглядаються постфактум з генеруванням остаточного висновку, що саме має найбільший сенс в концепті ПОЛІТИКА для американської спільноти. Статья раскрывает механизм пошаговой реконструкции когнитивной модели ПОЛИТИКИ как первично концептуальной информации-денотативного значения, активированной лексемой "politics" в сознании американского социума, что в ходе применения конкретных когнитивных операций трансформируется в полевую модель концепта по формуле "ядро – периферия". В качестве исследовательского материала используется случайная сплошная выборка 1000 контекстов употребления слова "politics" (как имени концепта) из Корпуса современного английского языка американского варианта (COCA), на базе которой по методике С.А. Жаботинской "семантика лингвальных сетей" (СЛС) определяются ассоциированные с ПОЛИТИКОЙ логические предикаты, тематически отсортированные пропозициональными схемами пяти базовых фреймов – предметного, акционального, посесивного, идентификационного, корпоративного. Полученные схемы производят концептуальную модель ПОЛИТИКИ, которая в дальнейшем подвергается операциям проминантности (по Р. Ленекеру) и когнитивной интерпретации (по З.Д. Поповой, И.А. Стернину) из выведением соответствующих когнитивных дифференциальных признаков. Последние, с абстрагированием к классификационным признакам, генерируют содержание ПОЛИТИКИ, которое по показателю убывающей частотности реализации признаков в корпусной выборке упорядочивается в полевом измерении: ядро – ближняя – дальняя – крайняя периферия. Параллельно содержание концепта транслируется в макроструктуру ПОЛИТИКИ с выделением образного, информационного, а также интерпретационного компонентов. При выполнении исследования описывается ход принятых решений: 1) предлагаются идеи по целесообразности анализировать конкретные границы семантической валентности лексемы "politics" с другими словами (семантическая смежность и несмежность коллокаций ПОЛИТИКИ в контекстах); 2) придерживается точка зрения о возможности идентифицировать в каждом контексте одновременно несколько пропозициональных схем; 3) обосновывается релевантность целостного анализа выборки без ее деления на метафорические и неметафорические ресурсы. Между тем, автор объясняет собственное видение того, как методика СЛС экстраполируется на методику семантико-когнитивного анализа концептов (в частности, в статье указывается, насколько тесно и в какой степени операции когнитивной интерпретации и проминантности связаны с концептуальным анализом С.А. Жаботинской). В итоге, полученные автором количественные результаты рассматриваются постфактум для формирования окончательного вывода, что именно имеет наибольшее значение в концепте ПОЛИТИКА для американского сообщества. The article reveals the mechanism of reconstructing gradually the POLITICS cognitive model as initial conceptual information equated to the denotative meaning that is activated in American mind by the politics lexeme, which in the process of applying certain cognitive operations is transformed in the field concept model via the formula “core – periphery”. As an authentic research material, a randomly selected 1000-context sample of the politics word is taken from the Corpus of Contemporary American English to define logical predicates (associated with POLITICS) through the methodology “semantics of lingual networks” (SLN) by S.A. Zhabotynska, and they are further thematically sorted by propositional schemas of five basic frames – the thing, action, possession, identification and comparison ones. The obtained schemas generate the POLITICS conceptual model that is further processed through the operations of prominence (by R.W. Langacker) and cognitive interpretation (by Z.D. Popova and I.A. Sternin) for bringing subsequently corresponding cognitive features. The latter, with abstracting to cognitive classification features, stand for the POLITICS content that is arranged in the field format “core – close – far – extreme periphery” by frequency of features realized in the discourse sample. Simultaneously, the POLITICS content is translated into the POLITICS macrostructure where the image component, information element and interpretation field are established. When the research is being implemented, the author describes a range of made decisions. Firstly, author’s own ideas are shown as to reasonability of analyzing certain limits of semantical valency of the politics lexeme with other words (namely semantically adjacent and non-adjacent collocations of POLITICS within the contexts). Secondly, a considerable attention is paid to the fact that each context may give several propositional schemas. Thirdly, the corpus sample is not divided into metaphorical and non-metaphorical resources. Besides, peculiar links between the SLN methodology and the semantic-cognitive analysis are discussed in the article as well. Eventually, the quantitative results of cognitive operations are analyzed post factum for finding out what is the most important in the POLITICS concept within the American community. Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити