Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2119U004426, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Асоціація діастолічної функції лівого шлуночка серця з індексом маси тіла у жінок 40-60 років зі збереженою фракцією викиду Автор Дата публікації 01-01-2019 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79153 Видання Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Опис Вступ. Діастолічна СН - варіант універсального ускладнення захворювань і уражень серця, що характеризується порушенням функції і ремоделюванням міокарда. Оскільки ці процеси починаються до появи симптомів, особлива увага приділяється виявленню субклінічної діастолічної дисфункції ЛШ, як предиктору формування СН. Метою нашого дослідження було визначення і характеристика поширеності ДДЛШ в популяції жінок 40-60 років в залежності від ІМТ. Матеріали та методи. Обстежувалися жінки у віці 40-60 років без клінічних ознак СН, зі збереженою ФВЛШ яким проводилося ультразвукове обстеження для виявлення доклінічної ДДЛШ. Діастолічна функція була розділена на нормальну і ДД. Потім ДД була ранжована як легка, помірна і тяжка. Статистична обробка проводилася з використанням Statistica for Windows. Результати. Порушення діастолічної функції було виявлено у 383 (58,4%) пацієнтів, причому найбільш поширеною була стадія 1: 359 (93,7%). З 2 стадією ДД було виявлено 23 (6,0%) пацієнта і у 1 (0,3%) визначалася ДД 3-ої стадії. ІМТ збільшувався пропорційно до стадій порушення діастолічної функції (р <0,001). Більшість пацієнтів з нормальною діастолічною функцією мали нормальну або надмірну вагу, в той час як пацієнти з ДД переважно страждали на ожиріння (p <0,001). Зі збільшенням ІМТ поширеність нормальної діастолічної функції знижувалася, при цьому поширеність ДД збільшувалася (p <0,0001). Висновки. Збільшення ІМТ пов'язане з погіршенням ДД як в групах пацієнтів з ожирінням, АГ і ЦД, так і в ізольованій групі нормотензивних пацієнтів без ЦД. Ці результати можуть свідчити про те, що ІМТ є незалежним предиктором розвитку ДД. Вступление. Диастолическая СН – вариант универсального осложнения заболеваний и поражений сердца, характеризующийся нарушением функции и ремоделированием миокарда. Поскольку эти процессы начинаются до появления симптомов, особое внимание уделяется выявлению субклинической диастолической дисфункций ЛЖ, как предиктору формирования СН. Целью нашего исследования было определение и характеристика распространенности ДДЛЖ в популяции женщин 40-60 лет в зависимости от ИМТ. Материалы и методы. Обследовались женщины в возрасте 40-60 лет без клинических признаков СН, с сохранённой ФВЛЖ которым проводилось ультразвуковое обследование для выявления доклинической ДДЛЖ. Диастолическая функция была разделена на нормальную и ДД. Затем ДД была ранжирована как легкая, умеренная и тяжелая. Статистическая обработка проводилась с использованием Statistica for Windows. Результаты. Нарушение диастолической функции было выявлено у 383 (58,4%) пациентов, причем наиболее распространенной была стадия 1: 359 (93,7%). Со 2 стадией ДД было обнаружено 23 (6,0%) пациента и у 1 (0,3%) определялась ДД 3-й стадии. ИМТ увеличивался пропорционально стадиям нарушения диастолической функции (р<0,001). Больше пациентов с нормальной диастолической функцией имели нормальный или избыточный вес, в то время как пациенты с ДД преимущественно страдали ожирением (p<0,001). По мере увеличения ИМТ распространенность нормальной диастолической функции снижалась, при этом распространенность ДД увеличивалась (p<0,0001). Выводы. Увеличение ИМТ связано с ухудшением ДД как в группах пациентов с ожирением, АГ и СД, так и в изолированной группе нормотензивных пациентов без СД. Эти результаты могут свидетельствовать о том, что ИМТ является независимым предиктором развития ДД. Introduction. Diastolic heart failure is a variant of the universal complication of diseases and heart lesions, characterized by impaired function and myocardial remodeling. Since these processes begin before the onset of symptoms, special attention is paid to identifying subclinical diastolic LV dysfunctions, as a predictor of the formation of heart failure. The aim of our study was to determine and characterize the prevalence of LVDD in the population of women 40-60 years old depending on BMI. Materials and methods. We examined women aged 40-60 years without clinical signs of heart failure, with preserved LVEF, who underwent an ultrasound examination to identify preclinical LVDD. Diastolic function was divided into normal and DD. Then DD was ranked as mild, moderate, and severe. Statistical processing was performed using Statistica for Windows. Results. Abnormal diastolic function detected in 383 (58.4%) patients, with the most common stage being 1: 359 (93.7%). With stage 2 DD, 23 (6.0%) patients were detected and stage 3 DD was detected in 1 (0.3%). BMI increased in proportion to the stages of DD (p <0.001). More patients with normal diastolic function have normal weight or overweight, while patients with DD were predominantly obese (p <0.001). As BMI increased, the prevalence of normal diastolic function decreased, while the prevalence of DD increased (p <0.0001). Conclusions. An increase in BMI is associated with DD in both groups of patients with obesity, hypertension and diabetes, and in an isolated group of normotensive patients without diabetes. These results may indicate that BMI is an independent predictor of DD. Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити