Стаття. Гладчук І. З.. Порівняльний аналіз неонатальних наслідків після класичного за M. STARK та модифікованого кесаревого розтину Сравнительный анализ неонатальных последствий после классического по M. STARK и модифицированного кесарева сечения

Реєстраційний номер

2119U007655, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Стаття

Назва роботи

Порівняльний аналіз неонатальних наслідків після класичного за M. STARK та модифікованого кесаревого розтину Сравнительный анализ неонатальных последствий после классического по M. STARK и модифицированного кесарева сечения

Автор

Гладчук І. З.
Волянська А. Г.
Герман Ю. В.
Григурко Д. О.
Гладчук И. З.
Волянская А. Г.
Григурко Д. А.
Gladchuk I. Z.
Volyanskaya A. G.
Herman Y. V.
Grigurko D. O.

Дата публікації

01-01-2019

Постачальник інформації

Одеський національний медичний університет

Першоджерело

https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/7365

Видання

Опис

За останній двадцятирічний період на тлі різкого зниження народжуваності в державі реєструється висока перинатальна захворюваність і смертність. При тому, що кількість кесаревих розтинів постійно зростає, показник перинатальної смертності в країні залишається без позитивних зрушень та у 2017 році становив 7,9%%. Мета дослідження – порівняльний аналіз особливостей перебігу раннього неонатального періоду та частоти виникнення неонатальних ускладнень при класичному кесаревому розтині за M.Stark та за модифікованою методикою для поліпшення перинатальних наслідків. Відбір пацієнток для порівняльного дослідження проводили за типом операції (класична методика за M. Stark або модифікована методика) за період з 2015 по 2018 роки за рандомізованим принципом в акушерському відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні (клінічна база кафедри акушерства та гінекології № 1 ОНМедУ). Формування клінічних груп здійснювали за ретроспективними даними з 205 історій пологів, розродження яких було проведене шляхом кесаревого розтину. Статистичне оброблення одержаних результатів проведено з використанням додатка R програми Microsoft Exel 2003. Аналіз кількісних показників було проаналізовано за допомогою середньої арифметичної величини (М) та похибку визначення середньої величини (±m). Якісні показники вимірювались у абсолютних та відносних (відсоткових) величинах. Вірогідність відмінностей параметричних характеристик у належних групах оцінено за допомогою тесту Стьюдента (t – test) та дисперсійного аналізу (ANOVA) з наступним апостеріорним аналізом у разі наявності більш, ніж двох категорій. Під час розрахунків статистично значимими вважалися відмінності при р<0,05 (95% рівень достовірності (ДІ) і при р<0,01 (99% рівень достовірності). За рахунок застосування модифікованого доступу до черевної порожнини, який передбачав захоплення очеревини вказівним пальцем і розтягування всіх шарів передньої стінки тупим шляхом двома хірургами одночасно, майже в двічі вдалось скоротити час до моменту вилучення плоду в основній групі дослідження (р<0,001). Стан новонароджених дітей за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах життя в I клінічній групі дослідження виявився кращим (р=0,005). Завдяки модифікованим особливостям вилучення плоду вдалося зменшити частоту виникнення ГІП ЦНС у новонароджених (р=0,022), в 6 разів скоротити потребу у лікуванні на III рівні (р=0,004). Показник ранньої неонатальної смертності у новонароджених I клінічної групи був нульовим, в той час у групі порівняння зафіксовано 2 випадки. Проте різниця не є достовірною (р=0,223). Отже, модифікована методика кесаревого розтину покращує загальний стан новонароджених за оцінкою по шкалі Апгар на 1 та 5 хвилині життя, супроводжується зменшенням частоти деяких ускладнень у ранньому неонатальному періоду, що створює певний додатковий резерв для покращення перинатальних ускладнень та потребує подальших всебічних досліджень. За последний двадцатилетний период на фоне резкого снижения рождаемости в стране регистрируется высокая перинатальная заболеваемость и смертность. Несмотря на то, что количество кесаревых сечений постоянно растет, показатель перинатальной смертности в стране остается без положительных сдвигов и в 2017 году составил 7,9 %%. Цель исследования - сравнительный анализ особенностей течения раннего неонатального периода и частоты неонатальных осложнений при классическом кесаревом сечении по M. Stark и по модифицированной методике для улучшения перинатальных исходов. Отбор пациенток для сравнительного исследования проводили по типу операции (классическая методика по M. Stark или модифицированная методика) за период с 2015 по 2018 годы по рандомизированному принципу в акушерском отделении Херсонской областной клинической больницы (клиническая база кафедры акушерства и гинекологии № 1 ОНМедУ). Формирование клинических групп осуществляли по ретроспективным данным из 205 историй родов, родоразрешения которых было проведено путем кесарева сечения. Статистическая обработка полученных результатов проведена с использованием приложения R программы Microsoft Exel 2003. Анализ количественных показателей были проанализированы с помощью средней арифметической величины (М) и погрешность определения средней величины ( m). Качественные показатели измерялись в абсолютных и относительных (процентных) величинах. Достоверность различий параметрических характеристик в надлежащих группах оценен с помощью теста Стьюдента (t – test) и дисперсионного анализа (ANOVA). При расчетах статистически значимыми считались различия при р<0,05 (95% уровень достоверности (ДИ) и при р<0,01 (99% уровень достоверности). За счет применения модифицированного доступа к брюшной полости, который предусматривал захват брюшины указательным пальцем и растяжения всех слоев передней стенки тупым путем двумя хирургами одновременно, почти в два раза удалось сократить время до момента извлечения плода в основной группе исследования (р<0,001). Состояние новорожденных детей по шкале Апгар на 1 и 5 минутах жизни в I клинической группе был лучше (р=0,005). Благодаря модифицированным особенностям извлечения плода удалось уменьшить частоту возникновения ГИП ЦНС у новорожденных (р=0,022), в 6 раз сократить потребность в лечении на III уровне (р=0,004). Показатель ранней неонатальной смертности у новорожденных I клинической группы был нулевым, в то же время в группе сравнения зафиксировано 2 случая. Однако разница не является достоверной (р=0,223). Таким образом, модифицированная методика кесарева сечения улучшает общее состояние новорожденных по оценке по шкале Апгар на 1 и 5 минуте жизни, сопровождается уменьшением частоты некоторых осложнений в раннем неонатальном периоде, создает определенный дополнительный резерв для улучшения перинатальных осложнений и требует дальнейших всесторонних исследований.

Додано/оновлено в НРАТ

2025-11-21