Реєстраційний номер
2120U000677, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Імуногістохімічні особливості доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі
Immunohistochemical features of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women
Иммуногистохимические особенности доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе
Автор
Рожковська Н. М.
Ломакіна І. С.
Rozhkovska N. M.
Lomakina I. S.
Рожковская Н. Н.
Ломакина И. С.
Rozhkovska N. M.
Lomakina I. S.
Rozhkovska N. M.
Lomakina I. S.
Rozhkovskaya N. N.
Lomakyna Y. S.
Дата публікації
01-01-2020
Постачальник інформації
Одеський національний медичний університет
Першоджерело
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10862
Видання
Опис
У структурі гінекологічної патології значне місце займають гіперпроліферативні захворювання ендометрія, які являють собою спектр нерегулярних морфологічних змін. З урахуванням того, що при гіперпластичних
процесах ендометрія (ГПЕ) можуть мати місце вогнищеві або дифузні ураження з різноманітними цитоархітектурними структурними та клітинними відмінностями, діагностика та прогнозування перебігу ГПЕ
залишається складним завданням.
Мета дослідження: оцінка імуногістохімічних особливостей (фенотипових варіантів) доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку.
Матеріали та методи. Обстежено 33 пацієнтки з аномальними матковими кровотечами та верифікованою доброякісною гіперплазією ендометрія в пременопаузі. Проведений аналіз експресії α-рецепторів до
естрогенів типу 1 (ER1), рецепторів до прогестерону та ядерного білка Ki-67 у стромі та залозах ендометрія, мікроморфометрія та розрахунок критерію D-score.
Результати. В обстежених пацієнток переважали випадки коморбідного ураження – комбінація гіперплазії ендометрія та міоми (51,4%), випадки аномальних маткових кровотеч на фоні субмукозної міоми (13,5%),
поліпів ендометрія (8,1%), комбінації ГПЕ та перитонеального ендометріозу (10,8%), аденоміозу та міоми (8,1%) або інших комбінацій проліферативної патології ендометрія та міометрія. D-score до оперативного
втручання в середньому склав 1,78 ± 0,11, що свідчить про малий ризик малігнізації.
Після проведеного лікування відбулися зміни кількісної презентації досліджуваних білків як у стромі, так і в залозах ендометрія. Так, до лікування у залозах визначалося до 100% клітин, що містять ER1 у великій
кількості, тоді як після проведеного лікування їхня кількість зменшилася в середньому на 20%. Подібна динаміка спостерігалася й стосовно активності прогестеронових рецепторів.
Висновки. Визначені основні прогностично значущі фенотипи доброякісної гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі. Після видалення патологічного ендометрія з наступним лікуванням дидрогестероном
протягом 6 місяців відбувається зменшення щільності ER1, а також експресії білка Кі-67, що є прогностично сприятливою ознакою.
Ключові слова:
Hyperproliferative diseases of the endometrium play an important role in the structure of gynecological pathology, which are a spectrum of irregular morphological changes. Particularly difficult is evaluation of the phenotypic
characteristics of the endometrium hyperplastic processes (EHP) in premenopausal women in the presence of an unstable menstrual cycle. Diagnosis and EHP prognosis remains a difficult task given that it can occur as focal or diffuse
lesions with various structural and cytological differences.
Objective of the study: to evaluate the immunohistochemical features (phenotypic variants) of benign endometrial hyperplasia in premenopausal women.
Material and methods. 33 premenopausal women with abnormal uterine bleeding and verified benign endometrial hyperplasia were examined. Expression of the α-receptors for estrogens type 1 (ER1), progesterone receptors and
Ki-67 nuclear protein in the endometrium stroma and glands was analyzed. Micromorphometry was performed and the D-score was calculated.
Results. Prevalence of comorbid lesions in patients was the combination of endometrial hyperplasia and fibroids (51.4%), cases of abnormal uterine bleedings against submucosal fibroids (13.5%), endometrial polyps (8.1%),
combinations of EHP and peritoneal endometriosis (10.8%), adenomyosis and myoma (8.1%), or other combinations of endometrial and myometrial proliferative pathology. D-score for surgery averaged 1.78 ± 0.11 indicating a low
risk of malignancy. There were changes after treatment in the quantitative presentation of the studied proteins in stroma and endometrial glands. Thus, before treatment in the glands was determined up to 100% of cells containing
ER1 in large quantities, while after treatment their number decreased by an average of 20%. Similar dynamics was observed with progesterone receptors activity.
Conclusions. The main prognostic significant phenotypes of endometrial proliferative pathology have been identified. After removing of pathologically chanced endometrium and subsequent treatment with dydrogesterone during 6
months there is prognostically positive decreasing in the ER1 density as well as the Ki-67 protein expression.
В структуре гинекологической патологии значительное место занимают гиперпролиферативные заболевания эндометрия, которые представляют собой спектр нерегулярных морфологических изменений. С учетом
того, что при гиперпластических процессах эндометрия (ГПЭ) могут иметь место очаговые или диффузные поражения с различными цитоархитектурными структурными и клеточными различиями, диагностика и
прогнозирование течения ГПЭ остается сложной задачей.
Цель исследования: оценка иммуногистохимических особенностей (фенотипических вариантов) доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин пременопаузального возраста.
Материалы и методы. Обследованы 33 пациентки с аномальными маточными кровотечениями и верифицированной доброкачественной гиперплазией эндометрия в пременопаузе. Проведены анализ экспрессии
α-рецепторов к эстрогенам типа 1 (ER1), рецепторов к прогестерону и ядерного белка Ki-67 в строме и железах эндометрия, микроморфометрия и расчет критерия D-score.
Результаты. У обследованных пациенток преобладали случаи коморбидного поражения – комбинация гиперплазии эндометрия и миомы (51,4%), случаи аномальных маточных кровотечений на фоне субмукозной
миомы (13,5%), полипов эндометрия (8,1%), комбинации ГПЭ и перитонеального эндометриоза (10,8%), аденомиоза и миомы (8,1%) или других комбинаций пролиферативной патологии эндометрия и миометрия.
D-score до оперативного вмешательства в среднем составил 1,78 ± 0,11, что свидетельствует о малом риске малигнизации.
После проведенного лечения произошли изменения количественной презентации исследуемых белков как в строме, так и железах эндометрия. Так, до лечения в железах определялось до 100% клеток, содержащих
ER1 в большом количестве, тогда как после проведенного лечения их количество уменьшилось в среднем на 20%. Подобная динамика наблюдалась и в отношении активности прогестероновых рецепторов.
Выводы. Определены основные прогностически значимые фенотипы доброкачественной гиперплазии эндометрия у женщин в пременопаузе. После удаления патологического эндометрия с последующим лечением
дидрогестероном в течение 6 месяцев происходит уменьшение плотности ER1, а также экспрессии белка Ки-67, что является прогностически благоприятным признаком.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-07
