Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2120U001552, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Власне авторська мовленнєва сфера в романі В. Домонтовича "Доктор Серафікус" Автор Дата публікації 01-01-2020 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82477 Видання Сумський державний університет Опис Наукова розвідка здійснена на матеріалі екзистенційно-психологічного роману В. Домонтовича "Доктор Серафікус". Композиційну структуру художнього тексту розглянуто на основі розмежування в ньому головних типів мовлення–авторського і персонажного. Наголошено, що точка зору письменника найбільш повно, експліцитно виявляється у власному мовленні автора, яке відіграє провідну роль у формуванні концепту твору, характеризується оцінністю та модальністю. Названо принципові підходи до визначення поняття "авторське мовлення" з точки зору психології і мовознавства. Оскільки авторську думку структурують, упорядковують розвиток і забезпечують її цілісність та завершеність складні функціональні текстово-мовленнєві єдності–описи, розповіді, роздуми, то наведено і встановлено роль кожної композиційно-мовленнєвої форми в розкритті ідеї твору (показ макропростору й мікросвіту людини, передавання часової послідовності й зумовленості, відображення світосприйняття автора). Суттєву увагу приділено формі роздуму як узагальненому представленню авторської точки зору, яке є універсальним і автономним. У роботі проаналізовано лексико-семантичні, структурно-синтаксичні та функційно-стилістичні особливості композиційно-мовленнєвих форм. The scientific research was realised on the basis of the existential and psychological novel of V. Domontovych "Doctor Seraphicus". The compositional structure of the literary text was examined by marking the distinction of main types of a speech–the one of the author and the one of the character. It is emphasized that the author’s point of view is most complete and explicitly manifested in the author’s proper speech, which plays a leading role in the formation of the concept of a work, characterized by evaluativity and modality. The principal approaches to the definition of the notion "author’s speech" from the perspective of psychology and linguistics were named. Since the complex functional textual speech unities–descriptions, narrations, reflections structure the author’s opinion, regulate its development and ensure its integrity and completeness, then, the role of each compositional speech form in interpretingthe novel’s idea was established and revealed (presentation of the macrocosm and the microcosm of a man, transfer of the temporal sequence and conditionality, reflection of the author’s world perception). The special attention was paid to the form of reflection as a generalized representation of the author’s point of view which is universal and autonomous. The lexical-semantic, structural-syntactic and functional-stylistic features of compositional speech forms are analyzed in this work. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити