Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2120U001861, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Особливості формування еволюційної траєкторії системи сільськогосподарського землекористування Автор Дата публікації 01-01-2020 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81905 Видання Сумський державний університет Опис Cтаття присвячена аналізу наукових наробітків у питанні структурування систем, зокрема системи землекористування. На основі результатів напрацювань зарубіжних та вітчизняних вчених досліджено положення еколого-економічної структуризації системи сільськогосподарського землекористування у траєкторіях енергетичних та інформаційних трансформацій, які відбуваються на протязі певного історичного часу в межах означеного простору. Розглянуто множину чинників, які мають найбільший вплив на організацію порядку в системі, до переліку яких входять не тільки матеріальні об’єкти, а й такі об’єкти нематеріальної природи як інформація, знання, обмеження, відносини тощо. Визначено, що під траєкторією системи розуміється лінія її життєвої історії як напрям, феномен, послідовність будь-якого розвитку системи у просторі та часі за будь-яких змін у зовнішньому середовищі. Подальший розвиток траєкторії поведінки системи землекористування передбачає трансформацію екологічних знань у економічні (збережений земельно-природний потенціал). Обґрунтовано, що порядок в системі землекористування можливий лише за відповідної державної підтримки. Сучасне землекористування характеризується небажаними економікоекологічними трансформаціями. В умовах деградації родючого шару грунту, зменшення інвестицій, зношення технічного обладнання та відсутністю дієвої природоохоронної політики, суб’єкти землекористування не мають мотиваційних важелів щодо здійснення господарської діяльність в межах встановлених екологічних нормативів. Стратегія системної поведінки суб’єктів земельних відносин має змінюватися активніше, ніж відбуваються негативні зміни у підсистемах і окремих елементах цілісної системи землекористування. З приведених вище позицій структуризація системи сільськогосподарського землекористування повинна сприяти процесам збереження й відновлення якісних властивостей сільгоспугідь та відтворення продуктивного потенціалу земель. Статья посвящена анализу научных наработок в вопросе структурирования систем, в частности системы землепользования. На основе результатов работ зарубежных и отечественных ученых исследованы положения эколого-экономической структуризации системы сельскохозяйственного землепользования в траекториях энергетических и информационных трансформаций, которые происходят в течение определенного исторического времени в пределах указанного пространства. Рассмотрены множество факторов, которые оказывают наибольшее влияние на организацию порядка в системе, в перечень которых входят не только материальные объекты, но и такие объекты нематериальной природы как информация, знания, ограничения, отношения и тому подобное. Определено, что под траекторией системы понимается линия ее жизненной истории как направление, феномен, последовательность любого развития системы в пространстве и времени при любых изменений во внешней среде. Дальнейшее развитие траектории поведения системы землепользования предусматривает трансформацию экологических знаний в экономические (сохраненный земельно-природный потенциал). Обосновано, что порядок в системе землепользования возможен лишь при соответствующей государственной поддержке. Современное землепользование характеризуется нежелательными экономико-экологическими трансформациями. В условиях деградации плодородного слоя почвы, уменьшение инвестиций, износа технического оборудования и отсутствия действенной природоохранной политики, субъекты землепользования не имеют мотивационных рычагов относительно осуществления хозяйственной деятельности в пределах установленных экологических нормативов. Стратегия системного поведения субъектов земельных отношений должна меняться активнее, чем происходят негативные изменения в подсистемах и отдельных элементах целостной системы землепользования. Из приведенных выше позиций структуризация системы сельскохозяйственного землепользования должна способствовать процессам сохранения и восстановления качественных свойств сельхозугодий и восстановления производительного потенциала земель. The article deals with the analysis of scientific developments in the structuring of systems, in particular land use systems. Based on the results of foreign and domestic scientists studied the position of ecological and economic structuring of the agricultural land use system in the trajectories of energy and information transformations that occur during a certain historical time within the specified space. Many factors that have the greatest influence on the organization of order in the system were considered, the list of which includes not only material objects, but also such objects of intangible nature as information, knowledge, limitations, relationships, etc. It is determined that the trajectory of the system means the line of its life history as a direction, phenomenon, sequence of any development of the system in space and time with any changes in the external environment. Further development of the trajectory of the land use system involves the transformation of environmental knowledge into economic (preserved land and natural potential). It is substantiated that the order in the land use system is possible only with the appropriate state support. Modern land use is characterized by undesirable economic and environmental transformations. In the conditions of degradation of the fertile soil layer, reduction of investments, wear and tear of technical equipment and lack of effective environmental policy, land users do not have motivational levers to carry out economic activities within the established environmental standards. The strategy of systemic behavior of the subjects of land relations should change more actively than there are negative changes in the subsystems and individual elements of the integrated system of land use. From the above positions, the structuring of the agricultural land use system should contribute to the processes of preservation and restoration of quality properties of agricultural lands and reproduction of productive potential of lands. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити