Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2120U006701, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Щодо «обов’язку допомагати» медичних працівників під час пандемії Автор Демченко І. С. Дата публікації 05-10-2020 Постачальник інформації Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Першоджерело http://pp-law.in.ua/archive/3_2020/13.pdf Видання Приватне та публічне право Опис У статті здійснюється аналіз положень вітчизняного законодавства щодо визначення обов’язку допомагати медичних працівників під час пандемії. Аналізуються: деонтологічні основи діяльності лікаря в Україні; положення галузевого законодавства у сфері охорони здоров’я; положення кримінального законодавства та законодавства про працю. Присяга лікаря України, Етичний кодекс лікаря України діють в умовах пандемії. Проте, сам обов’язок допомагати базується на положеннях Основ законодавства України про охорону здоров’я. Досліджується поняття «екстремальної ситуації», проводиться порівнюються з категоріями невідкладної та надзвичайної ситуації. Надзвичайна ситуація – обстановка, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності, спричинена, у тому числі – епідемією Відповідно до здійсненого аналізу, Covid-19 відноситься до надзвичайних ситуацій природного характеру. Екстремальна ситуація – це умови, обставини, стан у якому перебуває особа, та що може загрожувати здоров’ю та життю людини. Невідкладний стан людини – є екстремальною ситуацією. Covid-19 – не є екстремальною ситуацію. Якщо людина, хвора на Covid-19 перебуває у невідкладному стані – це є екстремальна ситуація, і відповідно медичні працівники зобов’язані надати допомогу. Обов’язок допомагати аналізується виходячи із положень статей 135, 139, 140 Кримінального кодексу України. З точки зору обов’язку допомагати, відповідальність за статтею 139 Кримінального кодексу може настати: якщо допомога ненадана без поважних на те причин; якщо медичний працівник зобов’язаний згідно з установленими правилами надавати таку допомогу; якщо медичному працівникові завідомо відомо, що ненадання медичної допомоги може мати тяжкі наслідки. Судова практика за статтею 139 Кримінального кодексу України свідчить, що медичні працівники, проти яких органами слідства висунуто обвинувачення, завжди перебували на роботі та мали б виконувати свої трудові/посадові обов’язки. Відповідно – якщо медичний працівник у вільний від роботи час (дорога, вулиця, дім, відпустка, тощо) не надасть допомогу хворому – відповідальність за статтею 139 виключається. Однак, такий медичний працівник може бути притягнений до відповідальності за статтею 135 Кримінального кодексу України. Вітчизняні суди сприймають «обов’язок допомагати», як базову норму і застосовують його при вирішенні питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 140 Кримінального кодексу України. Ключові слова: обов’язок лікаря; лікарська етика; надзвичайна ситуація; кримінальна відповідальність; обов’язок допомагати. Додано в НРАТ 2025-06-02 Закрити