Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2120U006970, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Історико-політичний складник літературних творів Христини Пізанської в сучасній історіографії Автор Дата публікації 01-01-2020 Постачальник інформації Державний податковий університет Першоджерело https://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/1181 Видання Видавничий дім "Гельветика" Опис Статтю присвячено аналізу історико-політичного складника творчості Христини Пізанської: її вкладу в розроблення комплексу ідей про особливу роль і повноваження королівської влади й особливі відносини короля та народу. Центральним для розуміння Христиною мистецтва управління є його спрямованість на загальне благо й підпорядкованість мудрості та чесноті, яку вона називає «розсудливість», словом, яке французькі середньовічні автори використовують для перекладу Аристотелевого терміна «фронезис». Книги Христини структуровані як виклад при- роди політичної розсудливості. Платонізм і християнство, знайдені в Боеція та Августина, є основою того, що можна назвати політичною епістемологією Христини, її трактуванням політичної мудрості як галузі теології. Для Христини знання того, як правильно керувати, невіддільне від розуміння природи Бога. У «Книзі миру» Христина пропонує утопічне бачення розумного, справедливого правителя, здатного приймати поради тих, хто старший і мудріший. Незважаючи на складну політичну ситуацію того часу, вона ніколи не втрачає надії на те, що мир і справедливість можливі як на землі, так і на небі. Христина перефразовує аргумент Данте, що для того, щоб покласти край жадіб- ності, яка призводить до війни та розбрату, світові потрібен єдиний універсальний монарх, який буде гарантом справедливого правління. У статті розбираються основні складники образу, запропонованого Христиною як нового ідеалу суверена. У її творах не знайдеться чіткого твердження ні про абсолютизм, ні про існування «вуздечок» для влади короля. Вона ніколи не посилається на право Парламенту або навіть Королівської ради нав’язувати королю свої поради. Розсудливість, яку вона обстоює для жінок, – це той самий «фронезис» Аристотеля, що є основою практичної діяльності князя. Отже, Христина розробила андрогінний ідеал монархії. The article is devoted to the analysis of the contribution of Christine de Pisan in development of the conception of a special role and powers of royal authority and special attitudes of king and people. Central to Christine’s understanding of the art of government is that it should be directed toward the common good and be guided by wisdom and the virtue she calls “prudence”, the word used by French medieval authors to translate Aristotle’s “phronesis”. The Christina's books are structured as an account of the nature of political prudence. Platonism and Christianity found in Boethius and Augus- tine, forms the background to what one might call Christine’s political epistemology, her treatment of political wisdom as a branch of theology. For Christine, knowledge of how to govern well is inseparable from an understanding of God’s nature. In the “Livre de paix” Christine offers a utopian vision of an intelligent, just ruler, able to take the advice of those who are older and wiser, hard working, peace loving, clement, and at the same time firm in dispensing justice. Despite the lamenta- ble political situation of her time, she never gives up her optimism that peace and justice are possible on earth as well as in heaven. Christine paraphrases Dante’s argument that in order to put an end to the greed that causes war and dissension, the world needs a single universal monarch who will reign in justice. The paper considers main qualities offered by Chris- tine as a new ideal of sovereign. One does not find in her writings a clear statement either of absolutism or of the existence of “bridles” on the king’s power. She never invokes the right of parliament or even the Royal Council to impose its advice on the king. The prudence she is advocating for women is the same Aristotelian phronesis that forms the basis of a prince’s practical activity.Thus Christine developed what might be called an image of an androgynous ideal of monarchy. Додано в НРАТ 2025-07-17 Закрити