Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2120U009098, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Наслідки перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у недоношених новонароджених Исходы перинатальной гипоксичнски-ишемической энцефалопатии у недоношенных новорожденных Автор Посохова С. П.Кучеренко О. Ю.Posokhova S. P.Kucherenko O. U. Дата публікації 01-01-2020 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/8715 Видання Опис Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку плода та новонародженого є актуальною медико-соціальною проблемою сучасної медицини, оскільки за рахунок цих пацієнтів збільшується кількість дітей з обмеженими можливостями. Недоношені новонароджені мають високий ризик розвитку неврологічних порушень, при цьому когнітивні порушення становлять від 20% у пізніх недоношених дітей та до 64% у дітей з екстремально низькою масою тіла. Метою дослідження було оцінити значення своєчасної діагностики гіпоксії недоношеного плода під час вагітності та пологів і запропонованих профілактичних заходів у зниженні несприятливих неврологічних порушень. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням було 120 вагітних, які народили передчасно у терміні 26-34 тижні вагітності. Основну групу склали 60 вагітних, у яких були програмовані передчасні пологи за різними показаннями, як прогресування прееклампсії, затримка росту плода та антенатальний дистрес. Групу порівняння склали 60 вагітних, у яких були спонтанні передчасні пологи. Нейропротекція сульфатом магнію проводилась лише вагітним основної групи, термін вагітності яких був до 32 тижнів. Окрім того, вагітні основної групи отримували препарати докозагексаєнової кислоти. Результати та їх обговорення. Серед дітей, народжених вагітними основної групи, у віці 18-24 місяці лише 18,8% дітей мали незначні неврологічні порушення, як затримка фізичного та розумового розвитку. Тільки у 1 дитини (2,1%) був дитячий церебральний параліч (вага при народженні 1200,0, у матері була прееклампсія важкого ступеню, затримка росту плода, антенатальний дистрес). В 3 рази частіше затримка фізичного та розумового розвитку була у дітей, народжених вагітними з групи порівняння, у 2 випадках розвився ДЦП (ці новонароджені мали екстремально низьку масу тіла, народились від вагітних з тривалим безводним проміжком та відшаруванням плаценти, з низькою оцінкою по Апгар). Висновки. Таким чином, найважливішим фактором розвитку ГІЕ у новонароджених був термін гестації (до 32 тижні вагітності), ПРПО, передлежання плаценти з кровотечею та передчасне відшарування плаценти в дані терміни. Для попередження важких наслідків ГІЕ для дітей важливим заходом є своєчасна діагностика антенатального та інтранатального дистресу плода, раціональне розродження, проведення нейропротекції сульфатом магнію, профілактика респіраторного дистресу плода. Гипоксически-ишемические поражения головного мозга плода и новорожденного является актуальной медико-социальной проблемой современной медицины, поскольку за счет этих пациентов увеличивается количество детей с ограниченными возможностями. Недоношенные новорожденные имеют высокий риск развития неврологических нарушений, при этом когнитивные нарушения составляют от 20% в поздних недоношенных детей и до 64% у детей с экстремально низкой массой тела. Целью исследования было оценить значение своевременной диагностики гипоксии недоношенного плода во время беременности и родов и предложенных профилактических мероприятий в снижении неблагоприятных неврологических последствий. Материал и методы. Под нашим наблюдением было 120 беременных, родивших преждевременно в сроке 26-34 недели беременности. Основную группу составили 60 беременных, у которых были программированные преждевременные роды по разным показаниям, как прогрессирование преэклампсии, задержка роста плода и антенатальный дистресс. Группу сравнения составили 60 беременных, которые преждевременно родили спонтанно. Нейропротекция сульфатом магния проводилась только беременным основной группы, срок беременности которых был до 32 недель. Кроме того, беременные основной группы получали препараты докозагексаеновой кислоты. Результаты и их обсуждение. Среди детей, рожденных беременными основной группы, в возрасте 18-24 месяца только 18,8% детей имели незначительные неврологические нарушения, как задержка физического и умственного развития. Только у 1 ребенка (2,1%) был детский церебральный паралич (вес при рождении 1200,0, у матери была преэклампсия тяжелой степени, задержка роста плода, антенатальный дистресс). В 3 раза чаще задержка физического и умственного развития была у детей, рожденных беременными из группы сравнения, в 2 случаях развился ДЦП (эти новорожденные имели экстремально низкую массу тела, родились от беременных с длительным безводным промежутком и отслойкой плаценты, с низкой оценкой по Апгар). Выводы. Таким образом, важным фактором риска развития ГИЕ у новорожденных был срок гестации (до 32 недель беременности), ПРПО, предлежание плаценты с кровотечением и преждевременная отслойка плаценты. Для предупреждения тяжелых последствий ГИЕ для детей важными мероприятиями являются своевременная диагностика антенатального и интранатального дистресса плода, рациональное родоразрешения, проведение нейропротекции сульфатом магния, профилактика респираторного дистресс синдрома плода. Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити