Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2120U009099, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Пріоритетність цистатину С поміж ниркових біомаркерів у діагностиці прееклампсії Приоритетность цистатина С среди почечных биомаркеров в диагностике преэклампсии Автор Марічереда В. Г.Голубенко М. Ю.Берлінська Л. І.Маричереда В. Г.Берлинская Л. И.Marichereda V. G.Holubenko M. Yu.Berlinska L. I. Дата публікації 01-01-2020 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/7609 Видання Опис Суттєвими компонентами в патогенезі прееклампсії є ішемія плаценти та ренальна дисфункція. Для забезпечення своєчасного розродження та мінімізації ускладнень під час вагітності важливо застосовувати ретельний контроль функції нирок, що дозволить діагностувати розвиток прееклампсії на доклінічному етапі реалізації. Мета дослідження: дослідити показники сироваткового цистатину С та оцінити його ефективність у прогнозуванні прееклампсії вагітних порівняно з креатиніном та сечовиною сироватки крові. Матеріали та методи. У дослідження були включені 30 жінок у першому триместрі вагітності, з них 20 жінок з анамнестичними факторами ризику з розвитку прееклампсії увійшли в основну групу і контрольну групу становили 10 жінок без факторів ризику прееклампсії - здорові. Дослідження рівнів сироваткових цистатину С, креатиніну та сечовини проводилося в період від 22 до 36 тижнів вагітності. Результати. При порівнянні середніх показників у групі жінок, у яких у подальшому діагностували прееклампсію (n = 8), із середніми показниками в групі жінок без прееклампсії (n = 12) рівні цистатину С, креатиніну та сечовини становили відповідно: 1,34 ± 0,11 проти 0,88 ± 0,03 та значуще відрізнялись для цистатину С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 проти 69,06 ± 4,94 та значимо відрізнялись для креатинину (р < 0,05); 2,79 ± 0,34 проти 3,07 ± 0,23, та статистичної значимості не було відзначено (р = 0,364). У групі вагітних, у яких в подальшому діагностували прееклампсію, розрахована за креатиніном швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (88,25 ± 5,76) є фізіологічною, тоді як при розрахунку ШКФ за цистатином С (58,62 ± 4,11) виявлено значне зниження фільтраційної здатності нирок. У групі вагітних із рівнем цистатину С більше 1,0 (n = 10) для значення 1,08 щодо розвитку прееклампсії відзначені чутливість 87,5 % та специфічність 100 %. При ROС-аналізі площі під кривою відмічена різниця між трьома маркерами у вагітних щодо розвитку прееклампсії, а саме цистатин С як відмінний маркер (0,99), креатинин як добрий маркер (0,78) та сечовина (0,42) як незадовільний маркер щодо ранньої діагностики прееклампсії. Висновки. У нашому дослідженні доведено, що у вагітних на етапі доклінічної реалізації прееклампсії суттєво підвищені рівні сироваткового цистатину С, але не сироваткових креатинину та сечовини. Сироватковий цистатин С - ефективний і вірогідний маркер у прогнозуванні прееклампсії у вагітних у другому та третьому триместрі гестації. Существенными компонентами в патогенезе преэклампсии являются ишемия плаценты и почечная дисфункция. Для обеспечения своевременного родоразрешения и минимизации осложнений во время беременности важно тщательно контролировать функцию почек, что позволит диагностировать развитие преэклампсии на доклиническом этапе реализации. Цель исследования: исследовать показатели сывороточного цистатина С и оценить его эффективность в прогнозировании преэклампсии беременных по сравнению с креатинином и мочевиной сыворотки крови. Материалы и методы. В исследование были включены 30 женщин в первом триместре беременности, из них 20 женщин с анамнестическими факторами риска по развитию преэклампсии вошли в основную группу и контрольную группу составили 10 женщин без факторов риска преэклампсии - здоровые. Исследование уровней сывороточных цистатина С, креатинина и мочевины проводилось в период от 22 до 36 недель беременности. Результаты. При сравнении средних показателей в группе женщин, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию (n = 8), с группой женщин без преэклампсии (n = 12) уровни цистатина С, креатинина и мочевины составили соответственно: 1,34 ± 0,11 против 0,88 ± 0,03 и значимо отличались для цистатина С (р < 0,001); 78,54 ± 3,68 против 69,06 ± 4,94 и значимо отличались для креатинина (р < 0,05); 2,79 ± 0,34 против 3,07 ± 0,23, и статистической значимости не было отмечено (р = 0,364). В группе беременных, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию, рассчитанная по креатинину скорость клубочковой фильтрации (СКФ) (88,25 ± 5,76) является физиологической, тогда как при расчете СКФ по цистатину С (58,62 ± 4,11) выявлено значительное снижение фильтрационной способности почек. В группе беременных с уровнем цистатина С более 1,0 (n = 10) для значения 1,08 относительно развития преэклампсии отмечены чувствительность 87,5 % и специфичность 100 %. При ROС-анализе площади под кривой отмечена разница между тремя маркерами в группе беременных, у которых в дальнейшем диагностировали преэклампсию, а именно: цистатин С как отличный маркер (0,99), креатинин как хороший маркер (0,78) и мочевина (0,42) как неудовлетворительный маркер в ранней диагностике преэклампсии. Выводы. В нашем исследовании доказано, что у беременных на этапе доклинической реализации преэклампсии существенно повышены уровни сывороточного цистатина С, но не сывороточных креатинина и мочевины. Сывороточный цистатин С - эффективный и достоверный маркер в прогнозе преэклампсии у беременных во втором и третьем триместре гестации. Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити