Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2121U002307, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Лінгвосинергетичний вектор аналізу концепту: динаміка модусів Автор Дата публікації 01-01-2021 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86361 Видання Сумський державний університет Опис Центральною темою статті є обгрунтування лінгвосинергетичного підходу до аналізу концепту в сучасній лінгвістиці. Дослідження базоване на грунтовних положеннях лінгвосинергетики (Dombrovan, 2018), психолінгвістики (Залевская, 2014), теорії семантичних констеляцій (Hardy, 1998) та теорії модусних моделей концептів (Морозова, 2007; Никитин, 2003). Увагу зосереджено на раціонально-логічному, образно-ідентифікаційному та організаційному модусах концепту. Стверджується, що активація модусів у когніції відбувається одночасно, залежить від рівня знань про певний концепт, світоглядних принципів, ціннісних орієнтирів, інтересів, життєвого досвіду та екстралінгвальних чинників і є унікальною для кожної людини. Процес самоорганізації модусів відбувається завдяки внутрішнім чинникам, без зовнішнього специфічного впливу людини. Волевиявлення індивіда разом із зміною зовнішніх умов здатне мати лише стимулювальний або пригнічувальний вплив. Як параметри порядку концептуальної системи, що ведуть її до атрактора (внутрішньої тенденції до порівняно стабільного існування в дискурсі), модуси здатні співпрацювати або конкурувати в мозку. Якщо вони конкурують, домінує один із них. У такому випадку концепт досить швидко візуалізується в когнітивній системі людини та легко диференціюється в дискурсі. Якщо модуси співпрацюють, концептуальна система використовує одночасно їхню складну ієрархію. Раціонально-логічний модус стимулює появу нераціональної концептуалізації – конкретних образів, спогадів, фантазій, бажань, патернів настрою та поведінки, уривків фраз тощо, які складають образно-ідентифікаційний модус. Водночас людина співвідносить наведені складники концепту з його інтенсіоналом та імплікаціоналом, залучаючи до роботи організаційний модус. Перетворення структури на рівнях модусів не перешкоджає можливості упізнавання концепту, а навпаки, сприяє його сталому функціонуванню як системного цілого в дискурсивному середовищі. Результати дослідження показують, що модуси концепту як параметри порядку системи є формами репрезентації різних способів осмислення та вербалізації цілісного знання про нього. The focal topic of this paper is the discussion of a linguosynergic perspective on the analysis of a concept in modern linguistics. The study is informed by solid research in linguistic synergetics (Dombrovan, 2018), psycholinguistics (Zalevskaya, 2014), a theory of semantic constellations (Hardy, 1998), and a theory of modus models of concepts (Morozova, 2007; Nikitin, 2003). In the focus of attention are logical, identifying, and organizational modi of a concept. It is stated that activation of different modi in cognition occurs simultaneously, depends on the level of knowledge about a particular concept, ideological principles, value orientations, interests, life experience, extralinguistic factors, and is unique to each person. The process of self-organization of modi occurs due to internal factors, without external specific human influence. Will expression of an individual, together with the change of external conditions, can have only a stimulatory or inhibitory effect. As order parameters of the conceptual system leading it to the attractor (internal tendency to a relatively stable existence in discourse), the modi are able to cooperate or compete in the brain. If they compete, one of them prevails. In this case, the concept is quickly visualized in the cognitive system of a man and is easily differentiated in discourse. In the case of cooperation, the conceptual system uses a complex hierarchy of modi at the same time. Logical modus stimulates the emergence of irrational conceptualization – specific images, memories, fantasies, desires, patterns of mood and behavior, fragments of phrases, etc., which constitute identifying modus. At the same time, a person correlates the above-mentioned constituents of the concept with its intentional and implicational, involving organizational modus to work. Transformation of the structure at modi levels does not prevent the possibility of recognizing the concept, but rather contributes to its sustainable functioning as a systemic whole in a discursive environment. The analysis reveals that conceptual modi as system order parameters are forms of representation of different ways of comprehension and verbalization of holistic knowledge about the concept. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити