Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2121U005862, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Особливості банкрутства акціонерних товариств в Україні Автор Дата публікації 01-01-2021 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/95069 Видання Видавничий дім «Гельветика» Опис Стаття присвячена визначенню особливостей банкрутства акціонерних товариств в Україні та проблемних питань, що при цьому виникають, з метою пошуку напрямів їх усунення. З’ясовано походження терміна «банкрутство», його законодавче розуміння. Наголошено, що законодавством застосовуються такі поняття, як «ознаки банкрут ства» та «ознаки неплатоспроможності», однак їх визначення відсутні. Звернено увагу, що неплатоспроможним, тобто таким, що має заборгованість перед кредиторами та/ або заборгованість за податковим зобов’язанням, які не може вчасно та повно погашати через відсутність коштів на рахунках, може бути підприємство будь-якої організацій но-правової форми, а тому акціонерні товариства не є винятком. З’ясовано, що визначення ймовірності визнання акціонерного товариства неплатоспроможним віднесено до компе тенції його наглядової ради. Акцентовано увагу, що за загальним правилом до суб’єкта, який є боржником, незалежно від форми власності можуть бути застосовувані такі про цедури з питань банкрутства, як розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута. Розкрито зміст процедур з питань банкрутства. Приділено увагу досвіду реорганізації акціонерних товариств через приєднання в Німеччині та Україні. Зро блено висновок, що в Німеччині приєднання є механізмом симбіозу товариств для покра щення економічної ситуації та запобігання банкрутству АТ, тоді як в Україні подібного механізму не передбачено. Наголошено, що для державних акціонерних товариств закон передбачає застосування лише судової процедури розпорядження майном без обмежень. Наголошено, що найбільшою проблемою банкрутства публічних акціонерних товариств є пасивність органів виконавчої влади, що здійснюють управління державними підприєм ствами, як учасників процедур банкрутства, та фактично неспроможність відновити платоспроможність таких товариств за допомогою судових процедур через законодавчі обмеження. Виокремлено також проблему доступу арбітражного керуючого до інформації про акціонерне товариство та відповідальність порушення вимог щодо користування нею, зважаючи на що очевидною є необхідність додаткової регламентації цих положень на законодавчому рівні. The article is devoted to the definition of the peculiarities of the bankruptcy of joint-stock companies in Ukraine and the problematic issues that arise in order to find ways to eliminate them. The origin of the term “bankruptcy” and its legal understanding have been clarified. It is emphasized that the legislation uses such concepts as “signs of bankruptcy” and “signs of insolvency”, but there are no definitions. It is noted that an insolvent, is one that has debts to creditors and/or debts on tax liabilities, which cannot be repaid on time and in full due to lack of funds in the accounts, can be an enterprise of any legal form, and therefore joint stock companies are no exception. It was found that determining the probability of declaring a joint-stock company insolvent is attributed to the competence of its supervisory board. t is emphasized that, as a general rule, bankruptcy proceedings such as disposition of the debtor’s property, reorganization of the debtor and liquidation of the bankrupt may be applied to the debtor entity, regardless of the form of ownership. The content of bankruptcy proceedings is revealed. The experience of reorganization of joint-stock companies due to joining in Germany and Ukraine is given. It is concluded that in Germany accession is a mechanism of symbiosis of companies to improve the economic situation and prevent bankruptcy of joint stock companies, while in Ukraine such a mechanism is not provided. It is emphasized that for state joint-stock companies the law provides for the application of only the judicial procedure of disposition of property without restrictions. It is emphasized that the biggest problem of bankruptcy of public joint stock companies is the passivity of executive bodies that manage state enterprises as participants in bankruptcy proceedings, and in fact the inability to restore the solvency of such companies through court proceedings due to legal restrictions. The problem of the arbitration trustee’s access to information about the joint-stock company and the responsibility for violating the requirements for its use is also highlighted, given that the need for additional regulation of these provisions at the legislative level is obvious. Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити