Стаття. Щурко Д. М.. Оцінювання стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу в перинатальному супроводі вагітних і з вродженими вадами розвитку плода

Реєстраційний номер

2121U008504, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Стаття

Назва роботи

Оцінювання стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу в перинатальному супроводі вагітних і з вродженими вадами розвитку плода

Автор

Щурко Д. М.
Щурко М. І.
Рожковська Н. М.
Посохова С. П.
Ситнікова В. О.
Shchurko D. M.
Shchurko M. I.
Rozhkovska N. M.
Posokhova S. P.
Sytnikova V. O.

Дата публікації

01-01-2021

Постачальник інформації

Одеський національний медичний університет

Першоджерело

https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11413

Видання

Опис

Мета дослідження: оцінювання морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу у вагітних із вродженими вадами розвитку (ВВР) плода для профілактики антенатальної загибелі плода й визначення подальшої тактики ведення і розродження. Матеріали і методи. Стан фетоплацентарного кровообігу досліджено у 120 вагітних із ВВР плода у третьому триместрі гестації шляхом доплерометричного оцінювання кровотоку в пуповинній артерії (ПА) та середній мозковій артерії (СМА) плода, з визначенням індексу резистентності, пульсового індексу та співвідношення максимальної систолічної і кінцевої діастолічної швидкостей. Функціональну активність системи гемостазу оцінювали методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. Проводили морфологічне дослідження плацент. До контрольної групи увійшло 25 вагітних без ВВР плода. Результати. При доплерометричних порушеннях кровоплину в ПА та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією ймовірність настання антенатальної загибелі плода при ВВР становила від 2–3 до 7–14 діб (r = 0,51 та r = 0,55 відповідно). Високий ризик антенатальної загибелі плода виникав при порушеннях кровоплину в ПА і СМА (r = 0,70), а також при порушеннях кровоплину в ПА у поєднанні з гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу (r = 0,78). Найвищий ризик антенатальної загибелі виникав при порушенні кровоплину у СМА з гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу (r = +0,99). При констатації порушень кровоплину в ПА чи/та СМА, поєднаних із гіперкоагуляцією і пригніченням фібринолізу, показане термінове розродження впродовж доби. При термінах вагітності до 34 тижнів проводять лікування синдрому дихальних розладів шляхом уведення сурфактанта. При порушенні кровоплину в ПА та гіперкоагуляції показане розродження протягом 2–3 діб, що дає змогу провести профілактику синдрому дихальних розладів кортикостероїдами, якщо термін вагітності менше ніж 34 тижні. Висновки. У вагітних із ВВР плода виявлено достовірні порушення кровоплину в ПА (підвищення індексу резистентності, співвідношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей) і зниження пульсового індексу в СМА, що свідчить про внутрішньоутробну гіпоксію, централізацію кровоплину. Функціональна активність системи гемостазу характеризувалася зростанням потенціалу згортання крові в судинно-тромбоцитарній, коагуляційній ланках, що супроводжувалося морфофункціональними змінами в плаценті у відповідь на гіпоксію. Впровадження запропонованого алгоритму перинатального супроводу вагітних із ВВР плода і плацентарною дисфункцією сприяє оптимізації ведення вагітності й розродження, зниженню перинатальної захворюваності та смертності.

Додано/оновлено в НРАТ

2025-11-21