Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 2121U008504, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Оцінювання стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу в перинатальному супроводі вагітних і з вродженими вадами розвитку плода Автор Щурко Д. М.Щурко М. І.Рожковська Н. М.Посохова С. П.Ситнікова В. О.Shchurko D. M.Shchurko M. I.Rozhkovska N. M.Posokhova S. P.Sytnikova V. O. Дата публікації 01-01-2021 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11413 Видання Опис Мета дослідження: оцінювання морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу у вагітних із вродженими вадами розвитку (ВВР) плода для профілактики антенатальної загибелі плода й визначення подальшої тактики ведення і розродження. Матеріали і методи. Стан фетоплацентарного кровообігу досліджено у 120 вагітних із ВВР плода у третьому триместрі гестації шляхом доплерометричного оцінювання кровотоку в пуповинній артерії (ПА) та середній мозковій артерії (СМА) плода, з визначенням індексу резистентності, пульсового індексу та співвідношення максимальної систолічної і кінцевої діастолічної швидкостей. Функціональну активність системи гемостазу оцінювали методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. Проводили морфологічне дослідження плацент. До контрольної групи увійшло 25 вагітних без ВВР плода. Результати. При доплерометричних порушеннях кровоплину в ПА та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією ймовірність настання антенатальної загибелі плода при ВВР становила від 2–3 до 7–14 діб (r = 0,51 та r = 0,55 відповідно). Високий ризик антенатальної загибелі плода виникав при порушеннях кровоплину в ПА і СМА (r = 0,70), а також при порушеннях кровоплину в ПА у поєднанні з гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу (r = 0,78). Найвищий ризик антенатальної загибелі виникав при порушенні кровоплину у СМА з гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу (r = +0,99). При констатації порушень кровоплину в ПА чи/та СМА, поєднаних із гіперкоагуляцією і пригніченням фібринолізу, показане термінове розродження впродовж доби. При термінах вагітності до 34 тижнів проводять лікування синдрому дихальних розладів шляхом уведення сурфактанта. При порушенні кровоплину в ПА та гіперкоагуляції показане розродження протягом 2–3 діб, що дає змогу провести профілактику синдрому дихальних розладів кортикостероїдами, якщо термін вагітності менше ніж 34 тижні. Висновки. У вагітних із ВВР плода виявлено достовірні порушення кровоплину в ПА (підвищення індексу резистентності, співвідношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей) і зниження пульсового індексу в СМА, що свідчить про внутрішньоутробну гіпоксію, централізацію кровоплину. Функціональна активність системи гемостазу характеризувалася зростанням потенціалу згортання крові в судинно-тромбоцитарній, коагуляційній ланках, що супроводжувалося морфофункціональними змінами в плаценті у відповідь на гіпоксію. Впровадження запропонованого алгоритму перинатального супроводу вагітних із ВВР плода і плацентарною дисфункцією сприяє оптимізації ведення вагітності й розродження, зниженню перинатальної захворюваності та смертності. Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити
Матеріали
Стаття
Щурко Д. М.. Оцінювання стану фетоплацентарного комплексу та системи гемостазу в перинатальному супроводі вагітних і з вродженими вадами розвитку плода
:
публікація 2021-01-01;
Одеський національний медичний університет, 2121U008504
Знайдено документів: 1
Підписка
Повний текст наразі ще відсутній.
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Оновлено: 2026-03-15
