Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2121U008514, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Амонієві гексафторосилікати як потенційні антикарієсні агенти: проблема вибору катіона Аммониевые гексафторосиликаты как потенциальные антикариесные агенты: проблема выбора катиона Автор Гельмбольдт В. О.Литвинчук І. В.Литвинчук И. В.Gelmboldt V. O.Lytvynchuk I. V. Дата публікації 01-01-2021 Постачальник інформації Одеський національний медичний університет Першоджерело https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/9523 Видання Опис В останнє десятиліття як агентів антикарієсної дії активно вивчають амонію гексафторосилікат (АГФС) і амонію гексафторосилікати з біологічно активними катіонами (АГБАК), які мають певні переваги перед традиційними фторидними препаратами. Зокрема, важливою особливістю дії АГФС є його здатність спричинювати пролонговану оклюзію тубул дентину осадом кальцію фториду; при використанні АГБАК виникає можливість посилення антикарієсної активності субстанції за рахунок фармако логічного потенціалу катіона. Мета обзору – аналіз впливу ефектів катіона на фізико-хімічні властивості і біологічну активність амонієвих гексафторосилікатів як потенційних антикарієсних агентів. Методи дослідження – бібліосемантичний, контент-аналіз. Звернено увагу на особливість будови АГБАК: структури солей формуються на основі систем міцних міжіонних Н-зв’язків, переважно типу NH···F, які мають істотний вплив на властивості гексафторосилікатів у кристалічному стані і їх поведінку в розчинах. Продемонстровано нетривіальний характер зміни розчинності у воді АГБАК із гетероциклічними та ароматичними катіонами, що полягає в зменшенні розчинності зі збільшенням числа гідрофільних фрагментів у структурі катіонів. Побудовано адекватні 2D QSPR моделі для інтерпретації та віртуального скринінгу розчинності у воді АГБАК. Деталізовано облік впливу Н-зв’язків на розчинність АГБАК, виявлено структурні фрагменти катіонів, що проявляють «гідрофобний ефект». Припущено, що процес гідролізу АГБАК у водних розчинах може стимулюватися подовженням частини зв’язків Si–F аніона за рахунок ефектів Н-зв’язків. Показано, що термічна стабільність АГБАК із піридинієвими катіонами симбатно корелює з кількістю сильных і середніх Н-зв’язків у структурах солей. Вплив фармакологічних ефектів катіона на біологічну активність АГБАК проявляється у формі збільшення карієспрофілактичної ефективності АГБАК порівняно з аналогічною дією АГФС. Спроби встановити взаємозв’язок між антикарієсною активністю АГБАК і певною фармакологічною дією катіона призвели до неоднозначних результатів. Це, очевидно, відображає складний механізм впливу біологічної активності катіона на карієспрофілактичну ефективність гексафторосилікатів, що не зводиться до якогось одного, можливо і домінуючого, виду активності. В последнее десятилетие в качестве агентов антикариесного действия активно изучаются аммония гексафторосиликат (АГФС) и аммония гексафторосиликаты с биологически активными катиона ми (АГБАК), которые обладают определенными преимуществами перед традиционными фторидными препаратами. В частности, важной особенностью действия АГФС является его способность вызывать пролонгированную окклюзию тубул дентина осадком кальция фторида, при использовании АГБАК возникает возможность усиления антикариесной активности субстанции за счет фармакологического потенциала катиона. Цель обзора – анализ влияния эффектов катиона на физико-химические свойства и биологическую активность аммониевых гексафторосиликатов как потенциальных антикариесных агентов. Методы исследования – библиосемантический, контент-анализ. Обращено внимание на особенность строения АГБАК: структуры солей формируются на осно ве систем прочных межионных Н-связей преимущественно типа NH···F, которые оказывают суще ственное влияние на свойства гексафторосиликатов в кристаллическом состоянии и их поведение в растворах. Продемонстрирован нетривиальный характер изменения растворимости в воде АГБАК с гетероциклическими и ароматическими катионами, заключающийся в уменьшении растворимости с увеличением числа гидрофильных фрагментов в структуре катионов. Построены адекватные 2D QSPR модели для интерпретации и виртуального скрининга растворимости в воде АГБАК. Детализирован учет влияния Н-связей на растворимость АГБАК, выявлены структурные фрагменты катионов, проявляющие «гидрофобный эффект». Предположено, что процесс гидролиза АГБАК в водных растворах может стимулироваться удлинением части связей Si–F аниона за счет эффектов Н-связей. Показано, что термическая стабильность АГБАК с пиридиниевыми катионами симбатно коррелирует с числом сильных и средних Н-связей в структурах солей. Влияние фармакологических эффектов катиона на биологическую активность АГБАК проявляется в форме увеличения кариеспрофилактической эффективности АГБАК по сравнению с аналогичным действием АГФС. Попытки установить взаимосвязь между антикариесной активностью АГБАК и определенным фармакологическим действием катиона привели к неоднозначным результатам. Это, очевидно, отражает сложный механизм воздействия биологической активности катиона на кариеспрофилактическую эффективность гексафторосиликатов, не сводимый к какому-то одному, пусть и доми нирующему, виду активности. Додано в НРАТ 2025-11-21 Закрити