Реєстраційний номер
2121U009166, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
The category of expressiveness in scientific literature
Категорія експресивності в науковій літературі
Автор
Diadiura Halyna
Kolesnyk Daryna
Kuhareva-Rozhko Vitalina
Дядюра Галина Миколаївна
Колесник Дарина Михайлівна
Кухарєва-Рожко Віталіна Іванівна
Diadiura Halyna
Kolesnyk Daryna
Kuhareva-Rozhko Vitalina
Dyadiura Halyna Mykolaivna
Kolesnyk Daryna Mykhailivna
Kukharieva-Rozhko Vitalina Ivanivna
Дата публікації
01-01-2021
Постачальник інформації
Черкаський державний технологічний університет
Першоджерело
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4133
Видання
Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство)
Опис
У статті проаналізовано категорію експресивності в наукових текстах. Виокремлено основні поняття
категорії експресивності, зокрема емоційність, яку витлумачено як характеристику особистості, її стану,
якостей та рівня її емоційної сфери, і емотивність як лінгвістичну характеристику тексту, що становить
сукупність мовних одиниць, здатних породжувати емоційний ефект, тобто викликати в реципієнта
відповідні емоції. Визначено, що для категорії експресивності релевантними ознаками є наявність адресата,
ступінь впливу, інтенсивність та прояв у мові, а для поняття емоційності – психоемоційний стан адресанта.
Досліджено й описано функціонування образних засобів експресивності в природничих і технічних текстах.
Засвідчено, що найбільш вживаними образними засобами є порівняння, аналогії та метафори. Порівняння,
зокрема, є найпоширенішим у науковій сфері образним засобом, оскільки воно становить одну з форм логічного
мислення. Зауважено, що з метою з’ясувати якесь явище дійсності науковці нерідко вдаються до створення
в уяві візуальних образів, оскільки саме зорові образи є найбільш яскравими й виразними. Виявлено, що образні
елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Сприймання одиниці як образу чи
не-образу залежить від мовців і від особливостей перебігу комунікативного процесу. Звідси обґрунтовано,
що образна лексика та експресивні конструкції вживаються в науковій літературі, але частотність
використання градується залежно від жанру, призначення, читацької аудиторії, індивідуальності автора,
предмету викладу та інших позамовних чинників. Підсумовано, що експресивність як образний засіб,
характерний для наукової мови, відрізняється від експресивності в інших стилях: якщо експресивність
художньої мови полягає в найвищому ступені образності, то наукової – в доказовості, конкретизації думок,
логічності тверджень, посиленні аргументованості міркувань автора, активізації уваги читача.
The following article analyzes the category of expressiveness and its components: emotionality and imagery in
scientific texts. The concepts of emotiveness and emotionogenecity are determined: emotionality is a characteristic of
personality, his/her condition, qualities and level of his/her emotional sphere. Emotiveness is a linguistic characteristic
of the text as a set of language units, capable of causing an emotional effect or to evoke appropriate emotions in the mind
of a recipient. It is determined that relevant signs for the category of expressiveness are the presence of the addressee,
the degree of influence, intensity and manifestation of language, whereas the concept of emotionality focuses upon
psycho-emotional state of the addressee. The functioning of figurative means of expressiveness is studied and described
in both natural and technical texts. The illustrative examples that showcase the most commonly used figurative means,
specifically comparisons, analogies and metaphors are given and analyzed in the article. Comparisons are the most
common figure in the scientific sphere because it is one of the forms of logical thinking. Scientists often resort to the
creation of visual images in their imagination when they try to discover a certain phenomenon of reality, because
visual images are the most vivid and expressive. It is stated that the figurative elements of scientific style determine
the formation of a figurative context. It is proven that perception of the unit as an image or non-image depends on the
speakers and on the features of the communicative process. It is justified that figurative vocabulary and expressive
constructions are used in the scientific literature, but the frequency of use varies depending on the genre, purpose,
readers, personality of the author, subject of presentation and others extralinguistic factors. Showcased and proven is
the role of expressiveness as a means of scientific knowledge. It is concluded that figurative means are characteristic
for scientific language, though scientific expressiveness in particular differs from expressiveness in other styles, for
example, if the expressiveness of artistic language reveals itself in the highest degree of imagery, then the scientific
expressiveness lies in the evidence, concretization of opinions, the logic of statements, strengthening the argumentation
of author’s reasoning, activation of reader’s attention.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-27
