Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2122U000420, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Використання експрес-тестів в практиці сімейних лікарів та педіатрів Автор Господаренко Л.Клець Т.Гнилоскуренко Г. В.Терлецький Р.Кононенко Д. Дата публікації 16-02-2022 Постачальник інформації Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Першоджерело http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2643 Видання НМУ ім. О. О. Богомольця, ВД "АДЕФ-Україна" Опис Швидка постановка діагнозу значно скорочує очікування пацієнта на отриман ня ефективної лікарської допомоги. У зв’язку з цим все більшої актуальності в світі набувають швидкі або POC-тести. Проте, частота їхнього використання, забезпеченість медичних за кладів тестами, обізнаність лікарів стосовно діагностичних можливостей та потреба в них наразі є нез’ясованою. Метою нашого дослідження було визначення рівня поінформованості лікарів стосовно використання експрес-тестів на грип, РС-вірус, β-гемолітичний стрепто кок групи А та лабораторних маркерів запалення у вигляді POC-тестів у щоденній практиці. Дослідження проводилось шляхом опитування 78 лікарів-педіатрів та сімейних лікарів Киє ва та Київської області, які працюють на первинній та вторинній ланках надання медичної допомоги. Для опитування була використана анкета від EAPRASnetT (European Academy of Paediatrics Research in Ambulatory Settings network). Наші дослідження показали, що лікарі стаціонару більш поінформовані щодо використання експрес-діагностики та більше готові до її використання в лікувально-діагностичному процесі. Швидкий антигенний тест на грип є доступним для переважної більшості лікарів стаціонару (78%) та лише половини амбу латорних лікарів (46,3%). Половина лікарів первинної ланки (56,1%) та переважна більшість фахівців на вторинному етапі (73%) готові використовувати цей тест в практиці, якщо він буде доступним. Результати нашого дослідження також продемонструвало більш високу прихильність до даного швидкого тесту саме лікарів стаціонару, оскільки лише 2,7% з них хотіли б підтвердити результати POC-тестів лабораторним дослідженням (порівняно із 22% лікарів амбулаторій). Швидкий тест на респіраторно-синцитіальний вірус готові вико ристовувати більшість лікарів як амбулаторії (61%), так і стаціонару (75,7%). Лише 2,7% лікарів стаціонару хотіли б мати його лабораторну версію, лікарі ж амбулаторії були б за доволені експрес тестом.. Проте, через поки що недостатню довіру, у 14,6% випадків хоті ли б підтвердити його результати лабораторним тестуванням. Експрес-тест на виявлення β-гемолітичного стрептококу групи А в амбулаторії використовують близько третини ліка рів (39%), проте половина (51,2%) заявила про необхідність даного тесту та його не доступ ність. В стаціонарі ж отримані дані виявились протилежними: половина лікарів вже вико ристовує даний тест (59,5%), а ще третина хотіла б його мати (35,1%). Швидкий тест на С-реактивний білок слабо використовується лікарями обох ланок медичної допомоги (12,2% в амбулаторії та 29,7% в стаціонарі) через низьку забезпеченість та недостатню обізнаність. Це підтверджується даними про те, що 75,6% лікарів первинного та 64,9% - вторинного прийому зазначили, що тест не доступний, але вони готові використовувати даний тест при наявності. POC-тест на С-реактивний протеїн в більшій мірі використовують в стаціонарі, ніж в поліклініці. На амбулаторному етапі 12,2% лікарів взагалі не вважають за доцільне застосовувати С-реактивний білок в діагностиці захворювань, в стаціонарі ж таких лікарів 5%. Недовіру до експрес-тесту на СРБ висловили близько 10% лікарів в обох групах, оскільки хотіли б використовувати лише лабораторний варіант. Сумніви щодо точності мали майже вдвічі більша кількість лікарів амбулаторії, оскільки частіше хотіли б перевірити його за допомогою лабораторної версії (19,5% проти 10,8% лікарів стаціонару). Отже, в поліклі ніці кожен п’ятий лікар використав би як лабораторну, так і POC-версію. Експрес-тест на прокальцитонін використовується кожним 5-им лікарем стаціонару і лише 7% - первинної ланки, що можна пов’язати з низькою доступність тесту в лікарській практиці, поганою забезпеченістю медичних закладів POC-тестами, оскільки 62,2% та 78% лікарів стаціонару та поліклініки відповіли, що користувалися б ним, якби він був доступним. Що стосується повного загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою, то його POC-версію хотіли б використати лише 17,1% та 35,5% лікарів поліклініки та стаціонару. Опитані лікарі краще б надали перевагу лабораторній версії тесту. Отже, необхідно збільшувати обізнаність лі карів, особливо первинної ланки, щодо сучасних методів діагностики, а саме практики засто сування POC-тестів та зробити їх більш доступними, що значно б покращило діагностику та лікування пацієнтів, мало б позитивний вплив на здоров’я населення в цілому та суттєвий економічний ефект. Додано в НРАТ 2024-03-17 Закрити