Search academic texts

Information × Registration Number 2122U000427, Article popup.category Стаття Title popup.author Омельченко А.Іоффе О. Ю.Ковальчук О. І.Негря Н.Резниченко Б.Кривопустов М.Сергієнко В.Цюра Ю.Кіндзер С.Тарасюк Т. В. popup.publication 16-02-2022 popup.source_user Національний медичний університет імені О. О. Богомольця popup.source http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2649 popup.publisher НМУ ім. О. О. Богомольця, ВД "АДЕФ-Україна" Description Заняття спортом на аматорському чи професійному рівні може супроводжу ватися виникненням тієї чи іншої спортивної травми. Однією із найбільш поширених травм у футболістів є травматизація анатомічних структур передньої черевної стінки та пахвинної ділянки, яка, зазвичай, проявляється больовим синдромом. Біль може виникати у спортсменів, які на тренуваннях чи під час гри виконують різкі рухи нижніх кінцівок, різкі повороти та зміни напрямку руху тулуба, а також швидке прискорення/сповільнення рухів нижніх кінцівок. Внаслідок надмірного навантаження під час занять спортом може порушуватися біоме ханіка рухів у футболіста, тому при визначенні діагнозу, лікувальної тактики та прогнозу ванні часу повернення до спорту важливо конкретизувати локалізацію та розповсюдженість пошкоджених тканин. Метою дослідження було вивчити особливості впливу біомеханіки рухів у футболістів на анатомічні структури пахвинної ділянки та визначити анатомічні особливості пахвинної ді лянки у футболістів зі спортивною грижею. Проведено аналіз результатів МРТ параметрів прямих м’язів живота у 51 футболіста професійних та аматорських клубів віком від 17 до 33 років з наявним больовим синдромом в пахвинній ділянці, які перебували на лікуванні в Київській клінічній міській лікарні №3 за період 2014-2020 років. На другому етапі дослідження було проведено вимірювання пікової сили м’я зів передньої черевної стінки (прямого м’язу живота, зовнішнього косого м’язу живота) та привідних м’язів стегна на обох нижніх кінцівках у 4 групах футболістів за допомогою дина мометра microFET2. Першу групу дослідження становили 15 футболістів професійних клубів зі спортивною грижею, які отримували консервативне лікування, до другої групи ввійшли 36 футболістів, яким було проведено лапароскопічне хірургічне втручання з приводу спортивної грижі, до третьої групи - 54 здорових футболістів віком від 17 до 33 років та до четвертої 11 футболістів підліткового віку. На третьому етапі з метою виявлення змін біомеханіки рухів, що можуть призводити до виникнення спортивної грижі, було обґрунтовано формулу, за якою вирахували прискорення нижньої кінцівки під час удару футболіста по м’ячу. Представлені результати дослідження свідчать, що саме порушення біомеханіки рухів нижніх кінцівок під час удару по м’ячу спричинюють появу спортивної грижі у футболістів. На аксіальній проекції МРТ пахвинних ділянок у футболістів зі спортивною грижею були виявлені зміни в проекції латерального краю прямого м’язу живота. На нашу думку, при спортив ній грижі у футболістів можна визначити три патогенетичні механізми розвитку синдрому пахвинного болю: порушення біомеханіки рухів, м’язовий дисбаланс і мікротравматизація та запалення структур пахвинної ділянки. popup.nrat_date 2024-03-17 Close