Search academic texts

Information × Registration Number 2122U000551, Article popup.category Стаття Title popup.author Хомяк А. І.Дронов О. І. popup.publication 22-02-2022 popup.source_user Національний медичний університет імені О. О. Богомольця popup.source http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2730 popup.publisher НМУ ім. О. О. Богомольця, ТОВ "Видавництво "КІМ" Description Хірургічне лікування раку підшлункової залози надзвичайно актуальна проблема сучасної хірургічної панкреатології. В основу даної роботи покладений аналіз результату обстеження та лікування хворих на злоякісні пухлини підшлункової залози з інвазією в магістральні судини за період з 2004 по 2014 роки. Критеріями включення в дослідження були хворі на злоякісні пухлини ПЗ з інвазією у магістральні судини, які діагностовано інструментальними та морфологічними методами обстеження. В дослідження включені 22 пацієнти, яким було виконано резекцію підшлункової залози з кріодеструкцією резидуальної пухлини на судині. Серед пацієнтів чоловіки склали 12 (54,5%), жінки 10 (45,4%). Середній вік пацієнтів склав 57,22±11,2 років. У всіх 22 випадках дослідження було діагностовано протокову аденокарциному підшлункової залози, яка представлена різним ступенем диференціювання. Застосування кріоабляції дозволило досягти, 1-, 3- та 5- річної актуріальної виживаності відповідно 73%, 41% та 18%, медіана - 26 міс. В післяопераційному періоді померло - 2 (9,1%) хворих. На першому році життя після оперативного лікування померло 6 хворих; до третього року ще 4 хворих, 3 продовжують жити (17, 16, 17 міс), в період між 3 та 5 роком померло 4 пацієнти, 1 продовжує жити; 5 річний період прожили 4 хворих, серед яких один пацієнт живий (106 міс). При вивченні якості життя пацієнтів через 6 міс після операції 6 (27%) оцінили свій стан на 100% по індексу Карновського, тобто не мали скарг та симптомів захворювання, 7 (32%) хворих на 80-90%, 4 на 70%, 5 хворих (22%) на 30%. Кріоабляфя стінки судини дозволяє знизити число післяопераційних ускладнень, розширити покази до застосування резекційних методик, що призводить до покращення показників виживаності хворих (1-, 3- та 5- річна актуріальна виживаність: 73%, 41% та 18%). popup.nrat_date 2024-06-16 Close