Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2122U005376, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Thesis Назва роботи Порушення кишкового мікробіоценозу в дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції Автор Дата публікації 01-01-2022 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/93742 Видання Національний медичний університет імені О.О.Богомольця Опис В роботі описуються основні особливості складу кишкової мікрофлори у дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні захворювання. Для педіатрів, сімейних лікарів, інфекціоністів, гастроентерологів, лікарів-інтернів. Гострі респіраторні вірусні захворювання (ГРВІ) займають головне місце серед захворюваності дитячого віку за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Актуальність ГРВІ у дітей зумовлена як значною поширеністю, так і високим ризиком розвитку ускладнень та смертності, особливо серед дітей раннього віку. Нормальна кишкова мікробіота є складною екологічною системою організму, яка виконує такі найважливіші функції, як метаболічна, травна, підтримка імунного захисту та трофічного гомеостазу, підвищення колонізаційної резистентності кишечника. Порушення місцевого та системного імунного за-хисту у дітей, хворих на ГРВІ сприяють розвитку патогенної та умовно-патогенної флори шлунково-киш-кового тракту. Мета роботи вивчити порушення кишкового мікробіоценозу в дітей, хворих на ГРВІ. Матеріали та методи дослідження було обстежено 58 дітей від 3 до 6 років (дошкільний вік), хво-рих на ГРВІ, і 20 практично здорових дітей групи порівняння, вік та стать яких були репрезентативні дітям основної групи. Всі діти груп дослідження були під наглядом педіатрів дільничних поліклінічного відділення №1 Сумської міської лікарні. Результати за даними бактеріологічного дослідження копрофільтрату дітей, хворих на ГРВІ, на відмі-ну від практично здорових дітей, встановлені дисбіотичні порушення, що проявлялись підвищенням кількості умовно-патогенних мікроорганізмів, стафілококів, дріжджоподібних грибів , зниженням числа кишкової палички з нормальною ферментативною активністю, біфідобактерій, лактобактерій. Отже, у результаті проведених досліджень у дітей, хворих на ГРВІ, мали місорушення якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника. Тому, є доцільним вивчення особливостей змін кишкового мікробіоценозу в даної категорії пацієнтів. According to the World Health Organization, acute respiratory viral diseases (ARVs) are the leading cause of childhood morbidity. The relevance of SARS in children is due to both the significant prevalence and the high risk of developing complications and mortality, especially among young children. The normal intestinal microbiota is a complex ecological system of the body, which performs such important functions as metabolic, digestive, support of immune protection and trophic homeostasis, increase of intestinal colonization resistance. Violations of local and systemic immune protection in children with SARS contribute to the development of pathogenic and opportunistic flora of the gastrointestinal tract. The aim of the work is to study the disturbance of intestinal microbiocenosis in children with SARS. Research materials and methods 58 children from 3 to 6 years old (preschool age) with SARS and 20 practically healthy children of the comparison group, whose age and gender were representative of the children of the main group, were examined. All children of the research groups were under the supervision of pediatricians of the district polyclinic department No. 1 of the Sumy City Hospital. According to the results of the bacteriological examination of the coprofiltrate of children with SARS, in contrast to practically healthy children, dysbiotic disturbances were established, which were manifested by an increase in the number of opportunistic microorganisms, staphylococci, yeast-like fungi, a decrease in the number of Escherichia coli with normal enzymatic activity, bifidobacteria, lactobacilli Therefore, as a result of the research, children with SARS had a qualitative and quantitative composition of the intestinal microflora. Therefore, it is expedient to study the peculiarities of changes in the intestinal microbiocenosis in this category of patients. Додано в НРАТ 2025-05-12 Закрити