Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2122U005574, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Хірургічне лікування травматичного незвідного спондилоптозу грудопоперекового переходу Автор Нехлопочин О. С.Вербов В. В.Чешук Є. В.Вороді М. В. Дата публікації 09-12-2022 Постачальник інформації Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Першоджерело http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4668 Видання Ukrainian Neurosurgical Journal Опис Грудо-поперековий перехід є найчастішим місцем локалізації травматичних ушкоджень хребта. На нього припадає 50‒60% від усіх травм грудного і поперекового відділів. Одним із досить рідкісних, але найтяжчих видів травматичного ушкодження є спондилоптоз, який супроводжується грубим порушенням осі хребта в одній або декількох площинах. Залежно від можливості інтраопераційного відновлення осі хребта без резекції тіла ушкодженого хребця виділяють два типи травматичного спондилоптозу: який вправляється і який не вправляється. Мета: визначити оптимальну техніку хірургічної корекції травматичного незвідного спондилоптозу грудо-поперекового переходу. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз бази даних пацієнтів, які перебували на лікуванні в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України в період з 2017 до 2020 рр., для виявлення постраждалих з травматичним незвідним спондилоптозом грудо-поперекового переходу. Результати. Проаналізовано результати лікування 5 пацієнтів віком від 18 до 52 років (середній вік ‒ 31,2 року). Мінімальний термін з моменту травми до виконання хірургічного втручання становив 14 днів, максимальний ‒ 3 міс 2 дні (в середньому ‒ 42,2 дня). На момент госпіталізації в усіх пацієнтів зареєстровано неврологічний дефіцит, який відповідає функціональному класу A за шкалою тяжкості травми спинного мозку ASIA (American spine injury association). Оцінка за шкалою TLICS (Thoracolumbar injury classification and severity) становила 8 балів. У всіх випадках зміщення класифіковано як латеральний спондилоптоз: у трьох пацієнтів ‒ як ізольоване зміщення лише в коронарній площині, у двох ‒ як комбіноване (в коронарній та сагітальній площині). Хірургічне втручання в усіх випадках виконували із заднього доступу. Як тілозамінну систему в 2 пацієнтів використали вертикальний циліндричний сітчастий імплантат (Mesh), у 3 ‒ телескопічний імплантат. Застосовували метод бікортикальної імплантації транспедикулярних гвинтів. Транспедикулярну систему зміцнювали двома поперечними стяжками типу rod-to-rod. У всіх випадках досягнуто відновлення осі хребта як у коронарній, так і в сагітальній площині. Контрольні огляди проведено через 2, 6 та 12‒18 міс після операції. Регрес неврологічних порушень зареєстровано у двох пацієнтів: в одного ‒ до ASIA B, у другого ‒ до ASIA C. Висновки. Ізольований задній доступ при хірургічному лікуванні травматичного незвідного спондилоптозу грудо-поперекового переходу продемонстрував високу ефективність як щодо відновлення осі хребта, так і щодо забезпечення стабільності спондилодезу. Додано в НРАТ 2025-06-30 Закрити