Реєстраційний номер
2122U007305, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття, Опубліковано
Назва роботи
ПАРАДИГМА ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ І ПОТЕНЦІАЛ ЇЇ ЗМІН У XXI ст.
Автор
МАЗАРАКІ Анатолій
ЛАГУТІН Василь
MAZARAKI Anatolii
LAHUTIN Vasyl
Дата публікації
31-03-2022
Постачальник інформації
Видавничий дім "Академперіодика"
Першоджерело
https://nasu-periodicals.org.ua/index.php/economyukr/article/view/2022-03-2
Видання
PH Akademperiodyka
Опис
Зміни в парадигмі економічної науки розглядаються як відповідь на системні трансформації економіки початку XXI ст. Під потенціалом зміни парадигми розуміється рівень готовності й схильності сучасної економічної науки до парадигмальних зрушень. При цьому зміна наукової парадигми визначається як внутрішнім потенціалом самої науки, так і потенціальним впливом зовнішнього соціально-економічного середовища. Репрезентовано авторське розуміння сутності й структурних компонентів парадигми економічної науки XXI ст. У контексті проблеми моно-/поліпарадигмальності економічної науки виокремлено зміст парадигмального комплексу на основі критеріального застосування трьох фундаментальних категоріальних типів: онтологічного, епістемологічного і аксіологічного. Розкрито основні нормативні положення домінуючої нині неокласичної парадигми як мейнстриму економічної науки з позицій критичного ставлення до них. Центральною аномалією неокласичної парадигми є фактичне заперечення категорії «вартість». Архітектоніка системи сучасних фінансів, де переважають віртуальні фінансові активи, які «відірвані» від їх реальної вартісної оцінки, успішно «функціонує», на думку неокласиків, без категорії «вартість». Доведено, що наукове економічне дослідження у своїй реальності не може не спиратися на кількісні наукометричні моделі, в основу яких має бути покладено категорію “вартість”. Вартість є первинним онтологічним фундаментом економічної науки. Запропоновано інтерпретацію потенційних можливостей парадигмального оновлення сучасної економічної науки з урахуванням відповідних об’єктивних змін глобального соціально-економічного розвитку. Обґрунтовується необхідність парадигмального подолання відособлення мікро- і макроекономіки, розширення застосування емпіричних аналітичних методів та їх формалізованої інтерпретації на основі використання штучного інтелекту в процесі наукових досліджень, поліпшення механізмів управління складними соціально-економічними системами на підставі прогнозування їх розвитку.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-30
