Реєстраційний номер
2123U000474, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Автореферат
Назва роботи
Особливості формування мікробіоценозу ґрунтів Лісостепу України за різного ступеня антропогенного навантаження короткоротаційних сівозмін
Автор
Гудзь Сергій Олександрович
Hudz Serhiy Oleksandrovich
Дата публікації
09-05-2023
Постачальник інформації
Наукова бібліотека НУБіП України
Першоджерело
https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/9746
Видання
НУБіП України
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько- господарських наук зі спеціальності 03.00.07 «Мікробіологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. В агроценозі пшениці озимої за біологічної системи удобрення зростало видове різноманіття за рахунок філ Acidobacteria, Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes, Proteobacteria, Verrucomicrobia. А от еубактеріальний комплекс сої представлений такими філами: Proteobacteria – 82,0 %, Actinobacteria – 12,1 %, Acidobacteria – 0,9 %, Gemmatimonadetes – 0,7 %, Chloroflexi – 0,5 %, Firmicutes – 0,5 %, Verrucomicrobia – 0,4 %, Bacteroidetes – 0,2 %, Planctomycetes – 0,1 %. В агроценозі буряків цукрових за біологічної системи удобрення зростало видове різноманіття мікробіоти ґрунту за рахунок філ: Alcaligenaceae, Gaiellaceae, Solirubrobacteraceae, Streptomycetaceae, Solimonadaceae, Syntrophobacteraceae, Xanthomonadaceae, Enterobacteriaceae, Nocardioidaceae, Hyphomicrobiaceae, Hyphomicrobiaceae, в посівах кукурудзи за екологічної та біологічної систем удобрення – зростання чисельності представників порядку Gaiellales, Actinomycetales, Solirubrobacterales, Xanthomonadales, Myxococcales, Rhizobiales, Bacillales, Sphingomonadales та Gemmatimonadetes. Найвища чисельність мікроорганізмів, що використовують органічний азот була за екологічної та біологічної систем удобрення, а от застосування мінеральних добрив суттєво посилювало розвиток мікроорганізмів, що використовують азот мінеральних сполук. Також, більше педотрофних мікроорганізмів було за достатньої кількості органічних добрив, а чисельність оліготрофів була вищою за промислової системи удобрення. За біологічної системи удобрення коефіцієнт мінералізації-іммобілізації азоту був найнижчим, що свідчить про зрівноваження процесів мінералізації та іммобілізації. А от підвищення коефіцієнту педотрофності свідчить про збільшення інтенсивності розкладу органічної речовини ґрунту, зокрема гумусових сполук за промислової системи удобрення. Встановлено, що за відсутності застосування органічного удобрення процеси розкладу органічних решток та синтезу гумусових сполук проходять більш інтенсивно, що й показує активність окисно-відновних ферментів. Отже, протеазна активність ґрунту впродовж вегетації зростає, а активність каталази знижується, що яскраво помітно в другій половині вегетації культур досліджуваної сівозміни. За біологічної системи удобрення створюються оптимальні умови для перебігу мікробіологічних та ферментативних процесів, а висока ферментативна активність в цьому варіанті досліду, очевидно є наслідком активізації трансформаційних процесів у ґрунті. За біологічної системи удобрення отримано найвищі показники економічної ефективності вирощування культур сівозміни. Ключові слова: мікробні процеси, система удобрення, ґрунтова мікробіота, ферментативна активність ґрунту
Додано/оновлено в НРАТ
2024-02-25
