Search academic texts

Information × Registration Number 2123U000546, Article popup.category Стаття Title popup.author Кєбашвілі С.Тучкіна І. popup.publication 01-02-2023 popup.source_user Національний медичний університет імені О. О. Богомольця popup.source http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5599 popup.publisher Ukrainian Scientific Medical Youth Journal Description Стан соматичного та репродуктивного здоров›я дівчат-підлітків є актуальною проблемою як в усьому світі, так і в Україні. Встановлено значне поширення серед пацієнток пубертатного періоду дисплазії сполучної тканини - групи вроджених патологій сполучної тканини з недостатнім або аномальним розвитком колагенових структур, що призводить до порушення будови та функціональних розладів різних органів та тканин. Частіше мають місце недиференційовані форми дисплазії сполучної тканини, що характеризуються клінічним поліморфізмом: патологією опорно-рухового апарату, синдромом вегетативної дисфункції, гінекологічною патологією, серед якої особливу увагу привертає перекрут придатків матки, та інше. Метою дослідження було вивчення проявів дисплазії сполучної тканини та неврологічних порушень, як факторів ризику перекруту придатків матки, з метою вдосконалення клініко-діагностичних підходів до ведення дівчат-підлітків з даною гінекологічною патологією. На підставі інформованої згоди, критеріїв включення та виключення, в дослідженні взяли участь 42 дівчини-підлітка 14 - 17 років з перекрутом придатків матки в анамнезі, що склали клінічну групу, та 30 здорових одноліток - група контролю. Для досягнення поставленої мети використовувалися антропометричні, загальноклінічні, ехографічні та рентгенологічні методи, вивчення неврологічного статусу. В процесі проведеного дослідження встановлено, що ознаки дисплазії сполучної тканини були виявлені у 16 (38,1%) обстежених підлітків клінічної групи та у 3 (10%) досліджуваних у групі контролю (р<0,05). Зокрема, сколіоз І-ІІ ступеня був діагностований у 14 (33,3%) підлітків клінічної групи, що більше ніж в 3 рази перевищувало аналогічний показник у контрольній групі - 3 (10%) (р<0,05). Крім того, у підлітків із дисплазією сполучної тканини у середньому в 1,5 рази частіше спостерігалася наявність доліхостеномелії та арахнодактилії. Плоскостопість діагностували у 3 рази частіше у клінічній групі (у 13 пацієнток (30,9%)) у порівнянні з контрольною (у 3 пацієнток (10%)) (р<0,05). Водночас у частини пацієнтів відмічалося поєднання кількох патологій з боку опорнорухового апарату. Так, сколіоз і плоскостопість одночасно було діагностовано у 9 (21,4%) підлітків клінічної групи та лише у 2 (6,6%) підлітків контрольної групи (р<0,05). Зовнішні аномалії розвитку при дисплазії сполучної тканини досить часто поєднувалися з аномаліями розвитку внутрішніх органів: перегин жовчного міхура виявлено у 5 (11,9%), нефроптоз - у 2 (4,7%), пролапс мітрального клапану - у 3 (7,1%) пацієнток клінічної групи, - що пов›язано однаковим походженням та закладанням низки систем в ембріогенезі. У обстежених підлітків клінічної групи відмічалися скарги астенічного характеру, пов›язані з вегетативним дисбалансом, а саме: прискорене серцебиття - у 16 (38,1%), головний біль - у 12 (28,5%), погана переносимість помірного фізичного навантаження – у 7 (16,6%), підвищена стомлюваність  – у 9 (21,4%), пітливість – у 7 (16,6%) пацієнток. Дівчатам-підліткам клінічної групи було призначено комплексне лікування з урахуванням типу вегетативної регуляції, виразності клініко-функціональних порушень, що характеризують вегетативну дисфункцію. Таким чином, в результаті проведеного дослідження була встановлена висока поширеність недиференційованих форм дисплазії сполучної тканини у пацієнтів з перекрутом придатків матки в анамнезі, що у більшості випадків супроводжувалися розвитком патології опорно-рухового апарату, структурними та функціональними порушеннями з боку внутрішніх органів, проявами синдрому вегетативної дисфункції. Дисплазія сполучної тканини, як один із встановлених предикторів перекруту придатків матки, може виступати важливим прогностичним маркером та надавати можливість профілактувати і своєчасно діагностувати обумовлений даною гінекологічною патологією абдомінальний больовий синдром та його ускладнення. popup.nrat_date 2024-02-25 Close