Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2123U000745, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Поняття «мова ворожнечі» в сучасних медіа Автор Сукаленко Тетяна МиколаївнаПаюл НадіяSukalenko Tetiana MykolayivnaPayul Nadia Дата публікації 01-01-2023 Постачальник інформації Державний податковий університет Першоджерело https://doi.org/10.32782/apv/2023.6.6 Видання Волинський національний університет імені Лесі Українки Опис У статті уточнено зміст поняття «мова ворожнечі», проаналізовано приклади мови ворожнечі в ЗМІ. Здійснено огляд праць українських і зарубіжних науковців із питань вивчення мови ворожнечі в ЗМІ. Розглянуто поняття «мова ворожнечі», подане у мовознавчих працях. Поняття «мова ворожнечі» дослідники розглядають як «різноманітні форми висловлювань, що викликані ворожістю», «мову, яка виявляє ненависть до певної групи людей» тощо. Наголошено на тому, що різновиди мови ворожнечі можна класифікувати за тематикою, розкриттям об’єкта номінації, способом поширення мови ворожнечі в соціумі та її відповідністю складу злочину. Зосереджено увагу на особливостях мови ворожнечі в ЗМІ: асоціація з історичними фактами; створення образів через порівняльні характеристики; використання стереотипів, мовних зворотів, які викликають негативні асоціації, образи, принижують адресата; вживання нецензурної лексики для створення привабливих заголовків та пейоративів для вираження зневаги, презирства, упередженого ставлення до особи чи групи людей; використання оказіоналізмів, вживання оцінних дієслів, безцеремонної, фамільярної лексики; підштовхування до упереджень та соціальних стереотипів; використання іронії чи інших форм саркастичного гумору, закликів до дискримінації у відкритій та прихованій формах; розподіл аудиторії на «своїх» і «чужих»; створення негативної репутації: упередження щодо жінок, хасидів та ін.; повторення слів для привертання уваги. У статті проаналізовано приклади з м’яким рівнем мови ворожнечі. Зауважено, що в більшості випадків мова ворожнечі фіксується в ЗМІ стосовно національної приналежності або ж міжнаціональних конфліктів. Розроблено пропозиції щодо вирішення проблеми мови ворожнечі в ЗМІ: навчання журналістів, встановлення стандартів етики, контроль та відповідальність, залучення експертів, розвиток альтернативних форм мовлення та сприяння медіаграмотності. Ці заходи спрямовані не лише на виправлення негативних тенденцій у мовленні, а й на створення позитивного інформаційного простору, де діалог, розуміння та конструктивність стають ключовими цінностями. Перспективність подальших досліджень вбачаємо у вивченні заходів щодо регулювання мови ворожнечі в сучасному медійному просторі. The article clarifies the meaning of the concept «THE LANGUAGEOF HOSTILITY», analyzes examples of the hostile language in mass media. There was carries out a review of the works of Ukrainian and foreign scientists onto the study of the language of hostility in mass media. The concept «THE LANGUAGE OF HOSTILITY» presented in linguistic works is considered. Researchers consider the concept «HOSTILE LANGUAGE» as «various forms of expressions caused by hostility», «language that expresses hatred towards a certain group of people», etc. It is emphasized that the types of the language of hostility can be classified according to the topic, the disclosure of the object of nomination, the way of spreading the language of hostility in society and its correspondence to the corpus delicti. The attention is focused on the features of the language of hostility in mass media: association with historical facts; creating images through comparative characteristics; the usage of stereotypes, expressions that cause negative associations, images, and humiliate the addressee; the usage of obscene language to create catchy headlines and pejoratives to express contempt, prejudice against a person or group of people; the usage of occasionalisms, the usage of evaluative verbs, unceremonious, familiar vocabulary; the incitement to prejudices and social stereotypes; the usage of irony or other forms of sarcastic humor, appeals to discrimination in open and hidden forms; dividing the audience into «own» and «others»; creating a negative reputation: prejudice against women, hasids, etc.; repetition of words to attract attention. The article presents the analysis examples with a mild level of the language of hostility. It was noted that in most cases, the language of hostility is recorded in mass media in relation to nationality or inter-ethnic conflicts. There has been developed the proposals for solving the problem of the language of hostility in mass media: the training of journalists, the establishment of ethical standards, the control and responsibility, the involvement of experts, the development of alternative forms of speech and promotion of media literacy. These measures are aimed not only at correcting negative trends in speech, but also at creating a positive informational space where dialogue, understanding and constructiveness become key values. We see the prospect of further research in the study of measures to regulate the language of hostility in modern media space. Додано в НРАТ 2024-04-05 Закрити