Search academic texts

Information × Registration Number 2123U000966, Article popup.category Стаття, Опубліковано Title Calling a spade a spade. Russian propaganda rhetoric as probable evidence of genocidal intentions popup.author Рябчук Микола popup.publication 02-12-2023 popup.source_user Журнал «Політичні дослідження» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України) popup.source http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/292226 popup.publisher Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Description Кількість і масштаби воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних російськими військовими в Україні від початку тотального вторгнення в лютому 2022 р., спонукають багатьох експертів і політиків визначати цю жорстокість як геноцид і домагатися переслідування винних у рамках міжнародного права. Українські слідчі і прокурори, у співпраці з зарубіжними колегами, ретельно документують відповідні факти, тимчасом як правники й дипломати шукають оптимальних шляхів для здійснення правосуддя у рамках наявних чи новостворених міжнародних судових інституцій. Багато хто при цьому висловлює застереження, що з-поміж чотирьох видів злочинів, визнаних ООН найтяжчими й такими, що не мають строку давності, злочин геноциду найскладніше довести у судовій практиці, тому що сама по собі кількість воєнних злочинів, хоч би найбрутальніших і наймасштабніших, не робить їх з юридичного погляду геноцидом, якщо не доведено найголовнішого і найнеобхіднішого для саме такої формально-правової кваліфікації: геноцидного наміру з боку військового та/або політичного керівництва країни-агресора. Зазвичай політики не віддають таких розпоряджень письмово, і навіть усно роблять їх, як правило, в завуальованій формі. Тому доводити геноцидні наміри у суді доводиться на підставі непрямих доказів – аналізу всієї суми висловлювань високопосадовців країни-агресора, які ідеологічно обґрунтовують і заохочують геноцид, послуговуючись при тому різноманітними евфемізмами (закликаючи, наприклад, до винищення в Україні вигаданих „нацистів”, під якими мають на увазі всіх самосвідомих українців), а також – на основі зіставлення завуальовано геноцидних висловлювань з відповідними системними діями окупаційних військ та адміністрації, що виразно переводять ідеологічні настанови керівництва у практичну площину. Автор статті показує, що геноцидні наміри Кремля, попри всю їхню риторичну завуальованість, можна довести, якщо систематично проаналізувати, деконструювати і контекстуалізувати відповідну антиукраїнську риторику російських урядовців, експертів і пропагандистів як певну цілісність, у тісному зв’язку з конкретними діями окупаційної армії та адміністрації. popup.nrat_date 2024-09-27 Close