Реєстраційний номер
2123U001208, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Результати розширених панкреатодуоденальних резекцій з приводу злоякісних новоутворень панкреатобіліарної зони в умовах холемії
Автор
Муравйов П. Т.
Запорожченко Б. С.
Бородаєв І. Є.
Горбунов А. А.
Шевченко В. Г.
Ісмаїлов Г. Т.
Muraviov P. T.
Zaporozhchenko B. S.
Borodaiev I. Ye.
Horbunov A. A.
Shevchenko V. H.
Ismailov H. T.
Дата публікації
01-01-2023
Постачальник інформації
Одеський національний медичний університет
Першоджерело
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/13966
Видання
Опис
Питання доцільності виконання розширених панкреатодуоденальних резекцій навіть попри результати багатьох мультицентових
досліджень лишається предметом багатьох дискусій.
Мета – виявити та проаналізувати відмінності перебігу післяопераційного періоду у хворих після розширених та після стандартних панкреатодуоденальних резекцій.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 101 хворого на злоякісні новоутворення панкреатобіліарної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці. В залежності від обсягу лімфодисекції хворих було розподілено на
дві групи. 33 (32,7%) пацієнти, яким було виконано розширений варіант панкреатодуоденальної резекції, склали основну групу; до
групи порівняння увійшло 68 (67,3%) пацієнтів, яким виконано стандартну панкреатодуоденальну резекцію.
Результати. Розширені панкреатодуоденальні резекції супроводжувалися дещо більшою інтраопераційною крововтратою у порівнянні із стандартними втручаннями, проте статистичного підтвердження цієї переваги виявлено не було – (522±165) мл проти (468±124) мл
(р>0,05). За умов виникнення лімфореї дебет лімфи по дренажах після розширених панкреатодуоденальних резекцій в середньому становив (512±26) мл/добу, що на 46,2% перевищувало середню кількість лімфи по дренажах у хворих після стандартних втручань ((236±31)
мл/добу), що було статистично підтверджено (р<0,05). Розвиток секреторної діареї тривалістю понад 2 тижні, як ускладнення розширеної
панкреатодуоденальної резекції, відмічено у 7 (21,2%) хворих, натомість після стандартної – лише в 3 (4,4%) пацієнтів (р<0,05). Неспроможність панкреатодигестивного анастомозу через панкреонекроз кукси підшлункової залози ускладнило перебіг післяопераційного періоду у 9 (13,2%) хворих після стандартної панкреатодуоденальної резекції, тоді як після розширеної – у 4 (12,1%) хворих. Летальність після стандартної панкреатодуоденальної резекції склала 7,4% (5 хворих), після розширеної – 6,1% (2 хворих).
Висновки. Отримані результати вказують на необхідність більш прискіпливої візуалізації стану хворих на доопераційному етапі з урахуванням інтраопераційної картини за умов планування виконання панкреатодуоденальної резекції із розширеною лімфодисекцією.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним
комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-07
