Дисертація. Цитрін Вольф Якович. Патофізіологічні механізми гострого ушкодження нирок при водному діурезі з насиченням воднем Pathophysiological mechanisms of acute kidney injury with watery diuresis with hydrogen saturation

Реєстраційний номер

2123U001882, Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Категорія

Дисертація

Назва роботи

Патофізіологічні механізми гострого ушкодження нирок при водному діурезі з насиченням воднем Pathophysiological mechanisms of acute kidney injury with watery diuresis with hydrogen saturation

Автор

Цитрін Вольф Якович
Tsitrin V.Y.

Дата публікації

01-01-2023

Постачальник інформації

Буковинський державний медичний університет

Першоджерело

http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/20955

Видання

Буковинський державний медичний університет

Опис

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо патогенезу впливу розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним воднем на функціонально-біохімічні процеси нирок за гострої гемічної гіпоксії середнього ступеня тяжкості, розщепленні окиснення та фосфорування, синдромі no-reflow на ранній поліуріуричній стадії сулемової нефропатії за умов гіпонатрієвого раціону харчування та синдромі подразненого кишечника з закрепом та діареєю. Навантаження водою від’ємного окисно відновного потенціалу -297,9±5,27 мВ з насиченням воднем 1,2 ppm порівняно з індукованим діурезом від’ємного окисно-відновного потенціалу -304,5±4,79 мВ без насичення воднем викликає відновлення швидкості клубочкової фільтрації, фільтраційної фракції і проксимальної реабсорбції іонів натрію з 11,89±0,550 мкмоль/ хв ∙ 100 г до 18,74±0,560 мкмоль/ хв ∙ 100 г (p < 0,01) та зниження втрат білка з сечею з 0,157±0,0080 мг/2 год ∙ 100 г до 0,055±0,0040 мг/2 год ∙ 100 г (p < 0,01) із-за відсутності активації механізму базального тонусу судин кіркової речовини нирок, що пояснюється високою проникністю молекулярного водню та рівномірним постачанням електронів до всіх органів і тканин. Викориcтання кореляційного, регресійного та багатофакторного регресійного аналізів підтверджують встановлені зміни. У період формування синдрому no-reflow у щурів на низьконатрієвій дієті через 72 год після введення сулеми показана протекторна властивість молекулярного водню на проксимальний відділ нефрона із покращанням його функціонального стану, енергетичного забезпечення, виявлено протинабряковий (p < 0,02), антиоксидантний вплив, що ймовірно буде сприяти можливості розриву великих та малих вадних кіл антиоксидантним розчином Н2 за рахунок високої проникності та здатності нейтралізувати гідроксильний радикал та пероксинітрит. За гострої гемічної гіпоксії середнього ступеня тяжкості застосування розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним водним за рахунок його антиоксидантних, цитопротекторних, енергетичних властивостей покращує стан проксимального канальця, зменшує прояви протеїнурії канальцевого типу (p < 0,01), підвищує активність сукцинатдегідрогенази (p < 0,02) в цьому відділі нефрона і зменшує калійуретичний вплив альдостерону за рахунок гальмування активності тубуло-гломерулярного зворотного зв’язку та внутрішньониркової ренінангіотензин-альдостеронової системи. Використання розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним водним за рахунок його антиоксидантних, протизапальних, нефропротекторних властивостей виявляє захисну дію на нирки та знижує підвищений рівень фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові (p < 0,01), лізису азоколагену, азоальбуміну, азоказеїну та продуктів перекисного окиснення ліпідів малонового альдегіда (p < 0,01) і дієнових кон’югат (p < 0,02) за гострої гемічної гіпоксії середнього ступеня тяжкості. За умов гіпоксії нирок із-за розщеплення процесів окиснення та фосфорування застосування розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним водним за рахунок його антиоксидантних, цитопротекторних, енергетичних властивостей покращує стан дистального канальця (p < 0,05), зменшує прояви протеїнурії канальцевого типу, підвищує активність сукцинатдегідрогенази в проксимальному відділі нефрона (p < 0,05) і зменшує концентрацію іонів калію в сечі на тлі зниження окисно-відновного потенціалу сечі до від’ємних значень (p < 0,01). Використання розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним водним за рахунок його антиоксидантних, протизапальних, нефропротекторних властивостей виявляє захисну дію на нирки та знижує підвищений рівень прозапальних цитокінів фактора некрозу пухлин-альфа, інтерлейкіну – 1-бета, інтерлейкіну - 6 в плазмі крові, сумарну, ферментативну, неферментативну фібринолітичні активності, продукти перекисного окиснення ліпідів малоновий альдегід, дієнові кон’югати, окисну модифікацію білків у кірковій речовині нирок (p < 0,05) за їх гіпоксії із-за розщеплення процесів окиснення та фосфорування. Протекторний вплив молекулярного водню за синдрому подразненого кишечника з закрепом та діареєю призводить до ліквідації дисбактеріозу, інтоксикаційного синдрому, перекисного окиснення ліпідів, покращує загальний стан пацієнтів за шкалою Лайкерта (p < 0,05), зменшує ступінь протеїнурії та відновлює фібринолітичну активність сечі. Захисний вплив молекулярного водню за синдрому подразненого кишечника з закрепом та діареєю покращує функціональний стан проксимального канальця нирок (p < 0,05) за рахунок його високої проникності та вибіркової антиоксидантної активності щодо знешкодження гідроксильного радикалу та пероксинітриту, що сприяє розриву великих і малих вадних кіл поєднаного патологічного процесу ушкодження кишечника та нирок.

Додано/оновлено в НРАТ

2026-04-23