Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2123U004512, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Навчання Назва роботи Екзистенційна сутність роману Мирослава Дочинця «Бранець Чорного лісу» Автор Дата публікації 01-01-2023 Постачальник інформації Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II Першоджерело https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/handle/123456789/3603 Видання II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola Опис https://aab-philologica.kmf.uz.ua/aabp Резюме. У статті досліджено екзистенційну сутність роману «Бранець Чорного лісу» (версії роману «Вічник» для юнацтва) сучасного закарпатського письменника, лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця. Проаналізовано жанрову, сюжетно-композиційну та мовно-стильові особливості тексту. Визначено, що за жанром – це синтез пригодницького роману, роману виховання і роману-притчі: пригодницьку лінію становить зовнішня, подієва лінія сюжету – народження героя на Срібній землі, на Закарпатті, його участь у боротьбі краю за свою незалежність; виживання у диких нетрях Карпат, мандри Румунією, заслання в Сибір, на Колиму, подорож до Греції, на острів Крит, на гору Афон, тайгові промисли на Владивостоці, висаджування садів у Колхіді і, зрештою, повернення до рідного краю; внутрішня, ідейно-домінантна лінія розкрита як на рівні метафоричності мови, так і в окремих філософських відступах, виділених у тексті автором курсивом. Оповідь ведеться у формі життєпису-сповіді, а сам герой є речником екзистенційних істин. Здійснено інтерпретацію морально-етичної проблематики, яка є ключовою в романі; акцентовано на основних екзистенційних питаннях, висвітлених у романі, – долі людини у абсурдному, байдужому, часто ворожому світі; її вибір у кризових життєвих ситуаціях, які нерідко зумовлені політичними подіями; стоїцизмі, відповідальності та «самособоюнаповнюваності»; гуманності та альтруїзмі; сродної праці та єдності з природою; необхідності постійного самовдосконалення, яке можливе завдяки навчанню та праці. У ході дослідження встановлено близькість авторського світогляду до філософії екзистенціалізму, стоїцизму та трансценденталізму. Ключовими ідеями роману є утвердження життєствердної філософії людського буття, яке має базуватися на християнських та загальнолюдських цінностях. Ще однією засадничою істиною творчості Мирослава Дочинця є почуття цілісності зі своїм краєм, рідною землею та її традиціями. Використання закарпатських діалектизмів, екзотизмів, етнографічних замальовок, історичних фактів є не просто даниною моді в літературі, а внутрішньою необхідністю, можливістю правдиво будувати свій художній світ, вкорінюючи його у землю, де народився, й піднімаючи до вищих щаблів усвідомлення себе і світу в безперервному русі історії. Призначення ж митця – поділитися Божим одкровенням, яке пізнало його серце; прославити свій рідний край, який дарував йому душу; повести читача до світла, вказавши йому основні шляхи духовного та інтелектуального зростання. Abstract. The article focuses on the existential essence of the novel “The Prisoner of the Back Forest” (a version of the novel “Vechnik” for young people) by the contemporary Transcarpathian writer, laureate of the Taras Shevchenko National Award, Myroslav Dochynets. The genre, plot, composition, linguistic and stylistic features of the text have been analysed. It is determined that the genre is a synthesis of an adventure novel, a novel of education, and a parable novel: the adventure line is the external, eventual plot line – the birth of the hero in the Silver Land, in Transcarpathia, his participation in the struggle of the region for its independence; survival in the wilds of the Carpathians, travelling in Romania, exile in Siberia, Kolyma, a trip to Greece, the island of Crete, Mount Athos, taiga crafts in Vladivostok, planting gardens in Colchis, and, finally, returning to his native land; the internal, ideological dominant line is revealed both at the level of metaphorical language and in certain philosophical passages in italics. The narrative is told in the form of a life story-confession, and the protagonist himself is a spokesperson for existential truths. The article provides an interpretation of the moral and ethical issue which is the key concept in the novel; focuses on the main existential issues covered in the novel – the fate of a person in an absurd, indifferent, often hostile world; his/her choice in crisis situations, which are often caused by political events; stoicism, responsibility and “self-sufficiency”; humanity and altruism; kindred labour and unity with nature; the need for constant self-improvement, which is possible through study and work. The study has established the closeness of the author’s worldview to the philosophy of existentialism, stoicism and transcendentalism. The key ideas of the novel are the establishment of a life-affirming philosophy of human existence, that should be based on Christian and universal values. Another fundamental truth of Myroslav Dochynets’s work is the sense of integrity with his land, his motherland and its traditions. The use of Transcarpathian dialectisms, exoticisms, ethnographic sketches and historical facts is not just a tribute to fashion in literature, but an internal necessity, an opportunity to truthfully build his artistic world, rooting it in the land where he was born and raising it to higher levels of awareness of himself and the world in the continuous movement of history. The purpose of the artist is to share God’s revelation, which his heart has known; to glorify his native land, which gave him a soul; and to lead the reader to the light, showing him the main ways of spiritual and intellectual growth. A cikk a kortárs kárpátaljai író, a Sevcsenko-díjas Myroslav Dochynets “A fekete erdő foglya” című regényének (a “Hírmondó” című regény ifjúsági változatának) egzisztenciális lényegét vizsgálja. A szöveg műfaját, cselekményét és kompozícióját, nyelvi és stilisztikai jellemzőit elemezzük. Megállapítható, hogy a műfaj a kalandregény, a nevelési regény és a példázatos regény szintézise: a kalandregény a külső, esetleges cselekményszál - a hős születése Ezüstföldön, Kárpátalján, részvétele a régió függetlenségéért folytatott harcban; túlélés a Kárpátok vadonjában, utazás Romániában, száműzetés Szibériában, Koljmán, utazás Görögországba, Kréta szigetére, az Athosz-hegyre, tajgamesterség Vlagyivosztokban, kertek telepítése Kolchiszban, végül visszatérés a szülőföldjére; a belső, ideológiai uralkodó vonal a metaforikus nyelvezet szintjén és bizonyos filozófiai kitérőkben dőlt betűkkel is megmutatkozik. Az elbeszélés élettörténet-gyónás formájában hangzik el, és a hős maga az egzisztenciális igazságok szószólója. A cikk a regény szempontjából kulcsfontosságú erkölcsi és etikai kérdések értelmezését adja; a regényben kiemelt fő egzisztenciális kérdésekre összpontosít - az ember sorsa egy abszurd, közömbös, gyakran ellenséges világban; választása a válsághelyzetekben, amelyeket gyakran politikai események idéznek elő; sztoicizmus, felelősség és “önellátás”; emberség és önzetlenség; rokonmunka és egység a természettel; az állandó önfejlesztés igénye, amely a tanulás és a munka révén lehetséges. A tanulmány feltárja a szerző világnézetének közelségét az egzisztencializmus, a sztoicizmus és a transzcendentalizmus filozófiájához. A regény kulcsgondolatai az emberi létezés életigenlő filozófiájának megerősítése, amelynek keresztény és egyetemes értékeken kell alapulnia. Myroslav Dochynets művének másik alapvető igazsága a földjéhez, szülőföldjéhez és annak hagyományaihoz való integritás érzése. A kárpátaljai dialektusok, egzotikumok, néprajzi vázlatok, történelmi tények használata nem csupán az irodalmi divatnak való hódolat, hanem belső szükségszerűség, lehetőség arra, hogy művészi világát igaz módon építse, gyökeret eresztve abban a földben, ahol született, és magasabb szintre emelve önmagát és a világot a történelem folyamatos mozgásában. A művész célja, hogy megossza Isten kinyilatkoztatását, amelyet szíve megismert; hogy dicsőítse szülőföldjét, amely lelket adott neki; hogy a fény felé vezesse az olvasót, megmutatva neki a lelki és szellemi növekedés fő útjait. Додано в НРАТ 2025-02-24 Закрити