Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2123U004703, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Unlocking the Power of HR Practices, Work Self-Efficacy, Organizational SelfEsteem, Interpersonal Harmony and Goal Congruence to Mitigate Pandemic Threat Автор Дата публікації 01-01-2023 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/93129 Видання Sumy State University Опис Метою цього дослідження є вивчення факторів, які впливають на добробут персоналу організацій в умовах пандемії. Систематизація літературних джерел та підходів до розв'язання проблеми підвищення рівня добробут працівників засвідчила, що практики управління людськими ресурсами, самоефективність на роботі, самооцінка організації, міжособистісна гармонія та відповідність цілям можуть суттєво вплинути на рівень емоційної та психологічної стабільності працівників. Вибірка дослідження становила 223 респонденти. До вибірки включалися особи, які працюють в логістичних організаціях Саудівської Аравії і стикалися з кризою пандемії COVID-19. За результатами цього дослідження встановлено, що практики управління людськими ресурсами, самоефективність на роботі, самооцінка організації, міжособистісна гармонія та відповідність цілям пояснюють значну частку варіації даних (R2= 49%) добробут персоналу організацій в умовах пандемії. Рівень прогнозування моделі складає Q2=31%. Результати аналізу вказують, що міжособистісна гармонія має значний розмір ефекту для пом'якшення загрози негативного впливу пандемії на рівень добробут працівників. Результати емпіричного аналізу засвідчили, що практики управління людськими ресурсами можуть відігравати важливу роль у пом'якшенні загрози негативного впливу пандемії на рівень емоційної та психологічної стабільності працівників. Крім того, самоефективність на роботі мотивує працівників продовжувати працювати під час кризи та, отже, потребує уваги керівництва при зміні практики управління людськими ресурсами. Самооцінка організації надає впевненість працівникам у вирішенні непередбачуваних ситуацій. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що розвиток практик у сфері людських ресурсів, підвищення самоефективності працівників, самооцінки організації, міжособистісної гармонії та відповідності цілям зменшують негативний вплив пандемії на рівень добробут персоналу організацій. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для керівників компаній при здійсненні управління людськими ресурсами, ідентифікувати наявні небезпеки, розробляти програми заходів щодо мінімізації їх настання, не лише під час кризи пандемії, а також природних катастроф, таких як повінь, землетрус і цунамі. This study aims to investigate the factors that mitigate pandemic threat among employees during pandemic crises. The research framework outlined factors such as human resource practices, work selfefficacy and organizational self-esteem, interpersonal harmony and goal congruence to investigate pandemic threat. In addition, the moderating effect of employee well-being is tested between the relationship of pandemic threat and employee engagement in the workplace during crises such as the COVID-19 pandemic. The research model of this study is based on empirical investigation. Data were collected from employees working in Saudi logistics organizations who had been confronted by the pandemic crisis. For data collection, a purposive sampling approach is adopted. Overall, 223 respondents participated in the research survey. The findings of this study indicate that HR practices, work-related self-efficacy, organizational self-esteem, interpersonal harmony, and goal congruence collectively explain substantial variance (R 2 49%) in mitigating pandemic threat among employees. Therefore, prediction power analysis revealed a sizable predictive power Q 2 of 31% to predict mitigating pandemic threat among employees. Concerning f2 analysis, it is found that interpersonal harmony has a substantial effect size on mitigating pandemic threat among employees. Theoretically, this research has established a crisis-induced integrated model that enriches the human resource literature. Practically, this research has suggested that HR practices could play an important role in mitigating pandemic threat. Similarly, this study has established that work self-efficacy motivates employees to continue work during crisis and hence needs managerial attention. Moving further, organizational self-esteem brings confidence among employees to deal with unpredictable situations. Therefore, policy makers should pay attention to developing crisis-induced HR practices and enhancing employee self-efficacy, organizational self-esteem, interpersonal harmony and goal congruence, which in turn reduce threat among employees during pandemic crises. This research is valuable because it provides a universal view to policy makers in designing and developing crisis-induced policies that are not only limited to pandemic crises but will also help during natural disasters such as floods, earthquicks and tsunamis. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити