Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 2123U005201, Матеріали видань та локальних репозитаріїв Категорія Стаття Назва роботи Проблеми рецепції та концептуалізації основоположних методологій аналітичної філософії мови Автор Дата публікації 01-01-2023 Постачальник інформації Сумський державний університет Першоджерело https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/92743 Видання Сумський державний університет Опис У статті досліджено основоположні в рамках аналітичної філософії методології (парадигми) реалізму та антиреалізму та їх репрезентація у філософських питаннях семантики, референції, мовних ігор та комунікації. У дослідженні виділені міфологеми аналітичної філософії та можливі варіації її концептуалізації, виходячи із стилістики, методології, тематики та топології. Автор виходить з тої ідеї, що аналітична філософія є провідною у стилістиці філософування англо-американського культурно-філософського топосу, хоча й повсюдна й в інших регіонах. Здобутки аналітичної філософії в контексті розвитку світової філософської думки є досить значущими, передусім через розширення діапазону філософської проблематики та проліферації методів її вирішення, зокрема, у площині дискусії аналітичних філософів-реалістів та філософів-антиреалістів. Поява на філософському обрії аналітичної філософії, безсумнівно засвідчила аналітичність ХХ століття, як «століття аналізу», основоположним методом філософування якого є методології аналізу, як інтерпретації задля прояснення думки, виявлення логічної структури думки, усунення смислових протиріч, розгорнутих дефініцій тощо. Наголошується на партикуляризмі, лінгвоцентризмі, логіко-математичному інструменталізмі, орієнтації на ідеали науковості та раціональності та інших «нормативах» аналітичної філософії, що засвідчують її передусім сайєнтичний характер. The article examines the methodologies (paradigms) of realism and anti-realism, which are fundamental to analytic philosophy, and their representation in philosophical issues of semantics, reference, language-games, and communication. The study identifies the mythologemes of analytic philosophy and possible variations of its conceptualization based on style, methodology, subject matter, and topology. The author proceeds from the idea that analytical philosophy is the leading style of philosophizing in the Anglo-American cultural and philosophical topos, although it is ubiquitous in other regions as well. The achievements of analytical philosophy in the context of the development of world philosophical thought are quite significant, primarily because of the expansion of the range of philosophical problems and the proliferation of methods for solving them, in particular, in the plane of the discussion of analytical realist and anti-realist philosophers. The emergence of analytical philosophy on the philosophical horizon undoubtedly testified to the analytical nature of the twentieth century as the «century of analysis», the fundamental method of philosophizing which is the methodology of analysis, as interpretation for the sake of clarifying thought, revealing the logical structure of thought, eliminating semantic contradictions, detailed definitions, etc. The author emphasizes particularism, linguocentrism, logical and mathematical instrumentalism, orientation to the ideals of science and rationality, and other «norms» of analytic philosophy that testify to its primarily scientistic character. Додано в НРАТ 2025-03-24 Закрити