Search academic texts

Information × Registration Number 2123U005764, Article popup.category Стаття Title popup.author popup.publication 01-01-2023 popup.source_user Донецький національний університет імені Василя Стуса popup.source https://r2.donnu.edu.ua/handle/123456789/2937 popup.publisher Львів: Видавничий дім «Гельветика» Description Стаття у збірнику наукових праць Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2023. Випуск 47, с. 298–304 Громадянське суспільство в Україні є рушієм суспільно-політичних змін та демократичних трансформацій, адже саме завдяки активності громадянського суспільства Україна в ході двох рево- люції (у 2004 та 2014 рр.) заявила та визначила свій проєвропейський вектор. Констатовано, що про- цес становлення громадянського суспільства в українському суспільстві триває й досі, та сьогодні відзначається позитивними тенденціями в правовому та інституційному вимірах, а також залученням його до публічного управління. Створена за роки незалежності нормативна база функціонування громадянського суспільства дозволяє стверджувати про наявність інституціональних умов для його ефективного розвитку. Серед позитивних тенденцій діяльності громадянського суспільства виділено розширення можливостей участі неурядових організацій у розробці або у лобіюванні законопроєк- тів, опосередкований вплив на законотворчий процес через посилення системного тиску представ- никами громадянського суспільства у парламенті на ухвалення актуальних законів, впровадження результативних технологій залучення населення до політичного процесу, високий рівень надання послуг та адвокації, розширення сфери впливу ОГС за рахунок делегування функції надання послуг з боку влади, зменшення залежності ОГС від єдиного джерела фінансування. У той же час визначено, що нормативно-правове забезпечення щодо розвитку громадянського суспільства в Україні потребує й певного доопрацювання з урахуванням досвіду зарубіжних країн. Зазначено, що бар’єрами ефективної діяльності організацій громадянського суспільства залиша- ються механічна імплементація всіх норм, процедурних вимог, високі показники неузгодженості з іншими нормативними документами, наявність змістовних протиріч та недостатній рівень довіри до нормативно-правових основ, які закладено у попередній період. popup.nrat_date 2025-03-31 Close