Реєстраційний номер
2123U011212, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Застосування методів нарисної геометрії до вирішення практичних завдань
Application of descriptive geometry methods to solving practical problems
Автор
Карпюк Л. В.
Давіденко Н. О.
Анікєєв М. А.
Karpyuk L. V.
Davydenko N. O.
Anikieiev М. А.
Karpiuk L. V.
Davidenko N. O.
Anikieiev M. A.
Karpyuk L. V.
Davydenko N. O.
Anikieiev M. A.
Дата публікації
01-01-2023
Постачальник інформації
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Першоджерело
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2023-280-4-107-111
Видання
СНУ ім. В. Даля
Опис
В даній статті, на основі особистої практики, розглядаються позитивні сторони вирішення практичних завдань на основі знань методів нарисної геометрії, що є стимулом до вивчення графічної дисципліни. Нарисна геометрія — одна з основних загальнотехнічних дисциплін, що становлять основу інженерної освіти. Нарисна геометрія та інженерна графіка – одна з найбільш трудомістких дисциплін для студентів молодших курсів технічних вузів. На жаль, стає все більш помітним падіння рівня графічної підготовки випускників шкіл. Їм складно адаптуватися до незвичного предмета, а причина в тому, що в школах більшою мірою наголошують на предметах, рівень знань з яких контролюється централізованим тестуванням, що проводиться під час вступної компанії, а дисципліна «Креслення» викладається за залишковим принципом. Крім того, багато студентів-першокурсників сприймають методи нарисної геометрії, як щось складне, абстрактне та малозастосовне в реальному житті. Отже, щоб виникла зацікавленість у вивченні дисципліни, викладачеві потрібно вміти показати прямий перехід від теорії до вирішення практичних завдань. Для студентів технічних спеціальностей таким переходом від теорії до практики при вивченні теми «Метод заміни площин проєкцій» є виконання кресленика з використанням методів нарисної геометрії. Спосіб заміни площин проєкцій полягає в тому, що одна з площин замінюється на нову. Ця площина вибирається перпендикулярно площині проєкцій, що залишилася. Геометрична фігура при цьому не змінює свого положення у просторі. Нову площину розташовують так, щоб по відношенню до неї геометрична фігура займала особливе положення, зручне для вирішення задачі. Способом заміни площин проєкцій можна розв'язати чотири основні задачі: визначити натуральну величину відрізка прямої та кути нахилу його до площин проєкцій; пряму, паралельну до однієї з площин проєкцій, перетворити на проєктувальну пряму; площину загального положення перетворити на площину, що проєктує; перетворити площину, що проєктує, на площину рівня (площину, паралельну одній із площин проєкцій).
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-05
