Реєстраційний номер
2124U009050, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Стандартизація органозберігаючого лапароскопічного лікування жінок із больовим синдромом, асоційованим із глибоким ендометріозом
Автор
Гайдаржі Х. Д.
Гладчук І. З.
Haidarzhi K. D.
Gladchuk I. Z.
Дата публікації
01-01-2024
Постачальник інформації
Одеський національний медичний університет
Першоджерело
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16752
Видання
Опис
Мета дослідження – підвищити ефективність органозберігаючого хірургічного лікування жінок із глибоким ендометріозом, що супроводжується больовим синдромом, шляхом створення покрокового алгоритму оперативного лапароскопічного
втручання.
Матеріали та методи. На базі нашого центру було проведено проспективне обсерваційне одноцентрове когортне дослідження, до якого увійшли 210 жінок репродуктивного віку із больовим синдромом, прооперованих із приводу глибокого
ендометріозу за новою методикою стандартизації хірургічного лікування глибокого ендометріозу за період із січня 2020
до грудня 2023 р., класифікацію всіх випадків проводили згідно з #Enzian. Досліджено інтраопераційні, ранні та віддалені
післяопераційні показники.
Результати дослідження та їх обговорення. Ми отримали значне статистично значуще поліпшення показників больового синдрому через 6 місяців після оперативного втручання за шкалою ВАШ від 0 до 10 (хронічний тазовий біль до
операції 6,87+/-1,41, через 6 місяців 2,41+/-1,59 (p<0,001), дисменорея 8,46+/-1,16 та 2,08+/-1,36 (p<0,001), диспареунія
7,42+/-1,07 та через 6 місяців 2,22+/-1,69 (p<0,001), дисхезія 3,2+/-3,6 та 0,8+/-2,0 (p<0,001), дизурія 1,2+/-2,6 та 0,4+/-1,4
(p=0,026)). Глибокий ендометріоз є, безумовно, найтяжчою формою ендометріозу та визначається як розростання тканини,
схожої на ендометрій, по та під поверхнею очеревини; зазвичай це вузли, здатні проникати у сусідні структури та пов’язані
із фіброзом і порушенням нормальної анатомії, чим зумовлена складність хірургічного лікування цього захворювання.
Ураження органів та тканинних структур призводить до змін анатомії з елімінацією контурів органів та значного спотворення операційного поля, що становить серйозну проблему при хірургічному лікуванні навіть для досвідчених хірургів. Це,
звичайно, треба враховувати на перед- та інтраопераційному етапі. Наразі не існує регламентованих документів у світі
щодо хірургічного лікування глибокого ендометріозу, а саме стандартизованих підходів до такого оперативного втручання
та однозначної думки про ступінь радикальності операцій. Щодо хірургії глибокого ендометріозу ми маємо єдиний документ
ESGE, ESHRE and WES 2020, але він присвячений деяким технічним особливостям оперативного втручання і не містить
стратегії оперативного втручання, яка є вкрай необхідною для хірурга. Оскільки кожен хірург оперує пацієнток із глибоким
ендометріозом, спираючись на свій власний розсуд, таке лікування може мати занадто суб’єктивний характер та не завжди
йти на користь пацієнтам, тому ми вважаємо, що настав час для стандартизації хірургічного лікування глибокого ендометріозу. Наступним нашим дослідженням стане ретроспективне порівняння хірургічних показників у пацієнток, прооперованих
за новою стандартизованою методикою та за загальноприйнятими методами.
Висновки. Алгоритм стандартизованого оперативного втручання має покращити показники хірургічного лікування глибокого ендометріозу, а саме інтраопераційні, ранні та віддалені післяопераційні результати, значно полегшити роботу для
хірургів та об’єктивізувати таке лікування.
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-21
